Задача
Над горизонтом одного з найбільших агрохолдингів України згустилися хмари. Нова директива Європарламенту, замаскована під екологічні стандарти, загрожувала заблокувати 80% його експорту до ЄС. На кону стояли контракти на суму понад €50 мільйонів щорічно, робота тисяч людей та репутація на міжнародній арені. Клієнт прийшов до нас, коли годинник вже почав зворотний відлік до фінансової катастрофи.
Стратегія SIC
Ми не грали за чужими правилами — ми їх писали. Наша стратегія була схожа на шахову партію на кількох дошках одночасно.
1. Аналітичний фронт: Ми підготували 120-сторінковий звіт, що доводив економічну недоцільність та дискримінаційний характер директиви, підкріпивши його даними від 5 незалежних європейських інститутів.
2. Коаліційна війна: Було створено неформальний альянс з 4 європейськими аграрними асоціаціями, чиї інтереси також опосередковано страждали.
3. Тіньова дипломатія: Проведено понад 40 конфіденційних зустрічей з ключовими євродепутатами та членами профільних комітетів. Ми не просили — ми аргументували мовою цифр та взаємної вигоди.
4. Інформаційний тиск: Через лояльні європейські ЗМІ було ініційовано 7 публікацій, що ставили під сумнів екологічне підґрунтя директиви, зміщуючи фокус на її протекціоністський характер.
У Брюсселі найгучніше розмовляють не на трибунах, а в тихих кабінетах. Перемагає не той, хто голосніше кричить, а той, чиї аргументи лежать на столі ще до початку дискусії.
Підсумок
Результат нашої 6-місячної кампанії: до фінального тексту директиви було внесено поправку, яка виводила продукцію клієнта з-під її дії на 3 роки. Це дозволило не лише уникнути прямих збитків у розмірі €50 мільйонів, але й укласти 2 нові довгострокові контракти на європейському ринку. Загрозу було нейтралізовано. Позиції клієнта — посилено. Гру зіграно.