Перевірка контрагента на санкції не повинна закінчуватися пошуком назви компанії в одному списку. Для міжнародної угоди потрібно встановити юридичну особу, її бенефіціарних власників, ключових посередників, банки, країни виконання, товар або послугу та санкційні режими, які можуть бути релевантними до конкретної операції. Для CEO, legal, compliance та фінансової команди головне питання звучить так: чи може будь-який учасник або елемент угоди створити ризик блокування платежу, заборони операції, порушення контракту або подальшої перевірки банком чи партнером.
Спочатку визначте периметр угоди, а не список для пошуку
Санкційний due diligence починається з карти операції. У різних юрисдикціях обмеження відрізняються, тому універсального набору перевірок для всіх угод немає. Європейська комісія прямо рекомендує ризик-орієнтований підхід: оцінювати бізнес-партнерів, транзакції, товари та ознаки можливого обходу санкцій. OFAC у своїй рамці санкційного комплаєнсу також ставить risk assessment серед базових компонентів системи контролю.
Практично це означає, що перед перевіркою потрібно зафіксувати: хто продавець і покупець, хто платить і хто отримує гроші, які банки беруть участь, де знаходиться товар, куди він прямує, хто кінцевий користувач, чи є агенти, дистриб'ютори, перевізники або інші посередники. Без цієї карти навіть точний пошук за санкційними списками може не відповісти на питання про ризик самої угоди.
Перевіряйте не лише юридичну особу, а й структуру власності
Одна з ключових причин, чому простого пошуку назви недостатньо, - санкційний ефект може поширюватися на компанію через власників. OFAC застосовує правило 50 відсотків: якщо одна або кілька заблокованих осіб прямо чи опосередковано володіють у сукупності 50 відсотками або більше компанії, така компанія може вважатися заблокованою навіть без окремого запису в SDN List. OFAC окремо наголошує на необхідності due diligence для встановлення релевантних часток власності.
FATF у керівництві щодо бенефіціарної власності підкреслює важливість адекватної, точної та актуальної інформації про справжніх власників юридичних осіб. Для бізнесу це означає, що перевірка повинна доходити до фізичних осіб, які фактично володіють або контролюють структуру, а не зупинятися на першому корпоративному рівні.
- юридична назва, реєстраційний номер і країна контрагента;
- материнські та дочірні компанії, якщо вони беруть участь у структурі;
- кінцеві бенефіціарні власники та частки володіння;
- директори, підписанти та представники, якщо вони діють у межах угоди;
- агенти, дистриб'ютори, посередники та інші особи, через яких фактично виконується контракт.
Не плутайте відсутність у списку з відсутністю ризику
Якщо назва компанії не знайдена в офіційному санкційному переліку, це ще не фінальний висновок. Потрібно перевірити власників, контроль, пов'язаних учасників і саму структуру операції. OFAC, наприклад, прямо застерігає щодо компаній, у яких заблоковані особи мають значну частку менше 50 відсотків або фактично контролюють бізнес іншим способом: автоматичне блокування за правилом 50 відсотків може не виникати, але ризик майбутньої designation або участі заблокованої особи в конкретній транзакції залишається.
Для європейських санкцій важливе також питання ownership and control. Європейська комісія у guidance щодо enhanced due diligence рекомендує з'ясовувати, хто є direct та indirect stakeholder, хто кінцевий користувач і чи не змінювалася структура власності після запровадження санкцій. Це особливо актуально для складних холдингів, нових посередників і компаній, створених після введення обмежень.
Перевірте всі санкційні режими, які реально стосуються операції
Для української компанії міжнародна угода може одночасно мати український, європейський, американський, британський або інший санкційний nexus. Він залежить від сторін, валюти, банків, товарів, місця виконання та залучених осіб. Не варто механічно перевіряти всі існуючі режими світу, але так само небезпечно обмежитися лише українським списком, якщо платіж проходить через американську фінансову систему або контрагент працює через ЄС.
В Україні Державний реєстр санкцій створений як відкрита система з актуальною інформацією про суб'єктів, щодо яких застосовано санкції. Однак міжнародна угода потребує додаткової перевірки тих режимів, з якими вона має реальний зв'язок. Саме тому першим документом має бути transaction map, а вже другим - перелік джерел для screening.
Скринінг товару, маршруту і кінцевого користувача не менш важливий
Санкційний ризик може виникнути не тільки через особу. Для експортних і технологічних операцій значення мають товар, маршрут, кінцевий користувач та можливе перенаправлення. Європейська комісія у guidance щодо обходу санкцій рекомендує перевіряти red flags, зокрема незвичні маршрути, нових посередників, зміну структури власності та ситуації, коли кінцевий користувач або економічна логіка операції залишаються неясними.
- чи зрозумілий кінцевий користувач товару або послуги;
- чи відповідає маршрут комерційній логіці угоди;
- чи не з'явився новий посередник без очевидної функції;
- чи збігаються договір, інвойс, платник, отримувач і банківські реквізити;
- чи не було різкої зміни власності або юрисдикції після введення санкцій;
- чи можна пояснити роль кожної компанії в ланцюгу.
Фіксуйте не лише результат, а й логіку перевірки
Для внутрішнього рішення недостатньо скриншота з написом «збігів не знайдено». Компанії потрібен відтворюваний запис: кого перевіряли, за якими ідентифікаторами, які списки та джерела використовувалися, на яку дату, які власники були встановлені, які red flags виявлені та хто затвердив висновок. Це допомагає відповісти на питання банку, аудитора, інвестора або ради директорів і показує, що рішення приймалося на основі ризик-орієнтованої процедури.
OFAC у Framework for Compliance Commitments виділяє internal controls, testing та auditing як окремі компоненти санкційного комплаєнсу. З управлінської точки зору це означає, що screening повинен бути частиною процесу укладення та виконання договору, а не разовою дією окремого співробітника.
Коли перевірку потрібно повторювати
Санкційний статус і структура угоди можуть змінюватися після підписання договору. Новий власник, інший банк, зміна платіжного маршруту, новий перевізник або санкційне рішення можуть зробити старий висновок неактуальним. Для довгих контрактів доцільно визначити trigger events для повторної перевірки, а для високоризикових операцій - періодичний re-screening.
- 1.Перед підписанням угоди зафіксуйте повний склад учасників і структуру власності.
- 2.Перед першим платежем повторно перевірте отримувача, банк і ключових учасників.
- 3.Повторюйте screening після зміни власника, банку, маршруту, посередника або кінцевого користувача.
- 4.Для довгострокового контракту встановіть періодичність перевірки залежно від ризику.
- 5.Перед великою або нетиповою транзакцією не покладайтеся лише на старий onboarding-висновок.
Decision gate перед підписанням або оплатою
Результат санкційного due diligence повинен приводити до конкретного управлінського рішення. Умовно є чотири варіанти: продовжити угоду без додаткових умов; запросити документи та поглибити перевірку; змінити структуру операції або договірні умови; зупинити процес і передати питання профільним юристам або санкційним радникам. Наявність red flag не завжди означає автоматичну заборону, але відсутність аналізу red flag означає, що бізнес не знає, який ризик приймає.
Коли потрібен професійний санкційний та regulatory review
Зовнішня допомога виправдана, коли структура власності багаторівнева, учасники знаходяться у кількох юрисдикціях, є зв'язки з високоризиковими країнами, угода включає чутливі товари або технології, або банк уже поставив додаткові compliance-питання. У таких ситуаціях перевірка виходить за межі простого screening і потребує поєднання санкційного аналізу, beneficial ownership, geopolitical risk та regulatory risk.
Для SIC GROUP логічний наступний крок - попередній sanctions and regulatory risk review конкретної угоди: карта учасників, перевірка власності й контролю, релевантних санкційних режимів, red flags та репутаційного контексту. Такий review не замінює юридичний висновок у відповідній юрисдикції, але дає CEO, board, legal і compliance-команді структуровану основу для рішення до підписання контракту або проведення платежу.
Джерела
U.S. Department of the Treasury - OFAC: A Framework for OFAC Compliance Commitments - https://ofac.treasury.gov/media/16331/download
U.S. Department of the Treasury - OFAC: Entities Owned by Blocked Persons - 50 Percent Rule - https://ofac.treasury.gov/faqs/topic/1521
European Commission: Guidance on due diligence - https://finance.ec.europa.eu/publications/guidance-due-diligence_en
Financial Action Task Force: Guidance on Beneficial Ownership of Legal Persons - https://www.fatf-gafi.org/en/publications/Fatfrecommendations/Guidance-Beneficial-Ownership-Legal-Persons.html
Президент України: Положення про Державний реєстр санкцій - Указ №36/2024 - https://www.president.gov.ua/documents/362024-49589
