Перша панельна дискусія ІІ Міжнародного GR Форуму зосередилася на темі «GR і лобіювання в Україні та світі. Інструментарій, практики комунікацій».
Спікерами фахового обговорення виступили: Марина Ставнійчук (заступник Голови Союзу юристів України, голова правління ГО «За демократію через право», заслужений юрист України), Ганна Саніна (генеральний директор ДП «Українська правова інформація»), Володимир Панченко (громадський діяч, підприємець, державний службовець, директор Alex Pol Institution), Андрій Длігач (генеральний директор Advanter Group, кандидат економічних наук, провідний експерт Української Асоціації Маркетингу), Максим Гольдарб (екс-директор Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міноборони України, директор ГО «Публічний аудит») та Вадим Руденко (голова МДО «Депутатський контроль», голова ГО «Депутатський контроль»).
Дискусія була присвячена визначенню, розумінню та особливостям GR і лобізму в українських реаліях.
Марина Ставнійчук, відкриваючи дискусію, підкреслила, що Україна стоїть на порозі розробки нового суспільного договору та оновленої Конституції. Вона зазначила, що правове регулювання лобізму має довгу історію, з перших спроб у 1999 році. Після Помаранчевої революції були сподівання на запровадження лобізму як інституційної форми взаємодії влади, суспільства та бізнесу. Сьогодні існують нові можливості для його розвитку. Ставнійчук наголосила, що у процесі формування нової Конституції важливо закріпити механізм реалізації повноважень суспільства у відносинах з державою, відходячи від сприйняття держави як авторитарного режиму для побудови соціально-демократичної та відкритої правової держави.
Однією з ключових інновацій майбутньої Конституції Ставнійчук назвала інституційне закріплення тристоронньої співпраці: держава – громадянське суспільство – бізнес. Це дозволить громадянському суспільству та представникам галузей формувати пропозиції для держави, сприяючи стратегічному плануванню та взаємодії.
Андрій Длігач зазначив, що суспільство та бізнес мають ставити завдання, а держава — виконувати. Він визнав існування лобізму в Україні, але наголосив на його зв'язку зі старою системою. Водночас, останні два роки показали відхід від компромісів до консолідації, що сприяє розвитку «білого» лобізму. Длігач підкреслив необхідність інституціалізації цього поняття у новій державі для функціонування цивілізованого європейського GR.
Вадим Руденко, народний депутат та голова МДО «Депутатський контроль», акцентував на конструктивному характері лобізму. Він підкреслив, що прозорий діалог між владою та бізнесом перед суспільством є ключем до довіри у боротьбі з корупцією. Інституціоналізація лобізму принесе користь усім – суспільству, державі, бізнесу – та послабить позиції олігархів і корупціонерів. Руденко закликав Україну прийняти відповідний закон про цивілізований лобізм та формувати професійний політичний клас.
Максим Гольдарб наголосив на важливості цивілізувати домовленості в Україні. Він вважає, що українські традиції ведення переговорів можуть стати сприятливою формою лобізму за умови правильного підходу. Це вимагає відкритості законодавчих правил у всіх сферах та жорсткої відповідальності за їх невиконання. Гольдарб зазначив, що лобізм в Україні вже є, і існують успішні кейси, коли через нього «проштовхуються» суспільно важливі норми, як-от Закони «Про публічність фінансів» або «Про Рахункову палату». Лобізм, на його думку, набуває все більш «людського обличчя».
Ганна Саніна підкреслила наявність попиту на лобізм з боку споживача в Україні. Вона зауважила, що розвиток цивілізованого лобізму вигідний як приватному, так і державному бізнесу, оскільки державний сектор також потребує просування своїх ідей та конкурентоспроможності. Саніна наголосила на важливості розмежування комерційного та політичного лобізму та створення нових комунікаційних майданчиків між бізнесом та владою.
Підсумовуючи дискусію, спікери дійшли наступних висновків:
1. Лобізм в Україні існує, але переважно у некоректних, гіпертрофованих формах.
2. Влада не виявляє ініціативи у регулюванні лобізму.
3. Існують професійні та патріотичні громадські групи, готові лобіювати важливі пропозиції у владі.
4. Необхідна інституційна складова, зокрема, напрацювання пропозицій до нової Конституції України.
5. Важливо формувати позитивні практики розвитку інституту лобізму.
6. Успіх можливий лише завдяки консолідації зусиль.