В Україні системи медіа-моніторингу поки не досягли належного рівня розвитку. Причини можуть бути різними: від браку бюджетів та професійних команд до недооцінки їхньої необхідності.
Ефективний медіа-моніторинг є критично важливим інструментом для розвитку бренду, аналізу конкурентів, управління репутацією та поширення інформаційних приводів. Він дозволяє оперативно розуміти методи розповсюдження, актуальність тем, ефективність конкурентів та тональність згадувань, що є основою для швидкого прийняття рішень. Такий аналіз особливо цінний для компаній з онлайн-аудиторією, під час кризових ситуацій (конфлікти, судові справи), виборчих та вірусних інформаційних кампаній, де контент має бути органічним та відповідати трендам.
Еволюція медіа-моніторингу: від ручної праці до автоматизації
Раніше найпростішим методом був ручний моніторинг аналітиком, який сьогодні вже вкрай неактуальний. Пізніше з'явився парсинг — програмний пошук за ключовими словами у базах ЗМІ та соціальних мережах. Цей метод передбачає подальше ручне сортування за тональністю та аналіз для підготовки звітів за певний період часу.
Зростання кількості користувачів інтернету та відмова від традиційних медіа кардинально змінили комунікації між брендами та споживачами. Цей процес відкриває необмежені можливості для відстеження активності аудиторії, точного таргетування повідомлень і проведення високоефективних медіакампаній.
Сучасні інтелектуальні системи
Передові інформаційні та електоральні технології традиційно надходять зі США. Якщо раніше соціологічні дослідження в реальному часі дозволяли аналізувати реакції виборців, то сучасні соціальні мережі та нові медіа пропонують ще ширші можливості. Вони дозволяють відстежувати розповсюдження контенту в режимі реального часу, аналізувати асоціації та ключові теми обговорень, а також оцінювати ефективність рекламних бюджетів, особливо в контексті інтернет-кампаній. Крім того, доступне точне картування інформаційних потоків та географія поширення. Інтеграція соціологічних даних з медіа-моніторингом знижує вартість контакту з цільовою аудиторією та оптимізує стратегії кампаній.
Приклад перемоги Дональда Трампа на виборах у США яскраво демонструє ефективність роботи з інтернет-аудиторією. Витративши 34% бюджету своєї кампанії на digital (проти 2% у Клінтон), Трамп зміг не лише ефективно розповсюджувати меседжі та визначати лідерів думок, але й чітко ідентифікувати свого виборця, його інтереси та оперативно аналізувати сильні й слабкі сторони кампанії.
Чому не використовуємо медіа-моніторинг?
Коли наша компанія запровадила систему картування симпатиків партій, це було сприйнято як значний прогрес, хоча у США подібні механізми є стандартними. Розвиток технологій медіа-моніторингу значно випередив український ринок. Хоча ці системи вимагають інвестицій, вони не є колосальними. Сучасні digital-інструменти дозволяють ефективно планувати бюджети та досягати високих показників конверсії, залучаючи цільову аудиторію. Крім того, ефективний медіа-моніторинг забезпечує контроль і прозорість, що ускладнює поширену в українських партіях практику “відкатів” та неефективних закупівель, знижуючи собівартість кампаній.
Загальний європейський політичний курс України останніх років дає надію на якісний прогрес у цьому питанні. Він вимагає нових стандартів у всіх сферах політичної діяльності, зокрема у розумінні потреб та вимог електорату.