25 жовтня у готелі «Radisson Blu» відбулася публічна дискусія «Нова транзитна стратегія: перспективи та ризики для України». Захід зібрав народних депутатів, представників Торгово-промислової палати України, керівників ДП «Укрзалізниця» та аеропорту «Бориспіль», фахівців транспортної галузі та політичних експертів.
Організаторами події виступили консалтингова компанія SIC Group та Українська Асоціація Професіоналів у сфері GR та Лобістів.
Модерувала дискусію Катерина Одарченко – партнер SIC Group, політтехнолог, член Міжнародної асоціації політичних консультантів (IAPC) та президент Інституту демократії та розвитку «PolitA».
Під час дискусії учасники зосередилися на актуальних питаннях функціонування транспортної галузі, зокрема: пошуку векторів ефективної транспортної стратегії; створення сприятливих умов для транснаціональних гравців та інвесторів задля відновлення транспортних можливостей України; покращення координації взаємодії між органами управління, підприємствами та експертними об'єднаннями транспортної галузі; а також оцінки привабливості транспортної інфраструктури та перспектив державно-приватного партнерства.
Нова транзитна стратегія: спікери
Серед спікерів панельних дискусій були: Володимир Омелян (міністр інфраструктури України, 2016 р.), Євген Дихне (в.о. генерального директора ДП «МА «Бориспіль»), Ярослав Дубневич (народний депутат України, голова Комітету ВРУ з питань транспорту), Геннадій Чижиков (голова ТППУ) та Войцех Балчун (голова правління ПАТ «Укрзалізниця»).
Володимир Омелян, тодішній міністр інфраструктури, наголосив, що уряд розробляє ґрунтовний законопроєкт щодо нової транспортної стратегії, який планувалося представити на обговорення у листопаді 2016 року. Він також анонсував створення офісу для просування українських бізнес-проєктів та подання до парламенту нової редакції закону «Про концесію». За словами Омеляна, держава має перейти до нової моделі комунікації з бізнесом через інтерактивний діалог.
На думку Євгена Дихне, в.о. директора аеропорту «Бориспіль», відсутність чіткої стратегії ускладнює розвиток транспортної системи. Він наголосив на необхідності повноцінного використання потенціалу морських, річкових портів, аеропортів та залізничної інфраструктури для створення сучасних транспортних хабів. Дихне підкреслив, що аеропорти потребують державної підтримки для створення конкурентного продукту та права впливати на структуру неавіаційних доходів, які є значною частиною доходів міжнародних аеропортів. Він закликав не зволікати з розробкою нової транспортної стратегії, оскільки Україна з її перспективним географічним положенням втрачає можливості для розвитку нових транспортних напрямків.
Транзитна стратегія: «Бориспіль» як орієнтир
Євген Дихне на прикладі реформування аеропорту «Бориспіль» показав, як збиткове підприємство з мільйонними боргами може стати прибутковим лідером у галузі. Під його керівництвом (з червня 2014 року) «Бориспіль» вийшов на прибутковість, подвоїв відрахування до бюджету, почав погашати кредити та забезпечив зростання пасажиропотоку. Залучалися нові авіаперевізники, зросла продуктивність праці, підвищилася заробітна плата. Дихне відзначив, що, окрім конкуренції з аеропортами сусідніх країн, «Борисполю» доводиться боротися з бюрократією, яка створює перешкоди в діяльності підприємства.
Войцех Балчун, голова правління ПАТ «Укрзалізниця», поділився досвідом реформування. Він зазначив, що проти нього розгорнули кампанію «чорного піару», намагаючись перекласти провини попередників. Окрім реформування галузі, Балчун планував розвинути сполучення швидкісних поїздів між регіонами України, стверджуючи, що країна готова до побудови таких колій. Він підкреслив необхідність розвитку вантажних перевезень та виступив за транспортну синергію як основу нової стратегії.
Ярослав Дубневич, народний депутат України, наголосив на важливості транспортної інфраструктури для нової стратегії. Він зазначив, що інвестиції у рухомий склад без належної інфраструктури не мають сенсу. На думку Дубневича, до розробки стратегії необхідно залучати наукові школи для створення науково обґрунтованих проєктів розвитку інфраструктури та логістики.
Безумовно, стратегія розвитку транспортної системи України має передбачати акцент на реформуванні всієї транспортної галузі.
Геннадій Чижиков, голова Торгово-промислової палати України, додав, що для якісних реформ необхідно сумлінно виконувати роботу. Він зазначив, що до підписання ЗВТ з ЄС Україна номінально використовувала свої транзитні можливості. Сьогодні важливо вибудувати ефективну модель транзитності, поєднуючи західний капітал та підприємства зі східними ресурсними та логістичними можливостями. Чижиков також наголосив на важливості розвитку фахового рівня українських спеціалістів, оскільки люди є локомотивами змін у країні.
Гості та експерти заходу обговорили досягнення у реформуванні підприємств та торгово-економічні перспективи України як сполучної ланки між азійськими та європейськими ринками. Було підкреслено, що Україна має природні географічні переваги для транзитної торгівлі, тому для отримання вигоди та підтримки національного виробника необхідно модернізувати та розвивати транспортну сферу: автомобільні та залізничні шляхи, річкове сполучення (Дніпро, Буг), аеропорти.
Підсумовуючи дискусію, спікери дійшли висновку, що для ефективного та збалансованого функціонування транспортної галузі необхідна повноцінна стратегія. Вона має забезпечувати конкурентні пропозиції для ринку від українських транспортних компаній, не обмежуючись підтримкою лише певних видів транспорту.