Сьогодні ми можемо впевнено стверджувати, що перед нами відкрилося нове «вікно можливостей» для комунікації бізнесу та влади, або, іншими словами, цивілізованого лобізму. Саме вмілим впливом на владу можна змінити часто недосконалу регуляторну політику галузі.
Серед основних проблем аграрної галузі в Україні варто відзначити неоднозначні норми законодавства, відсутність цивілізованого ринку землі (перспективи його відкриття у 2017 році були неоднозначними), корупцію, свавілля податкових органів (особливо гостро щодо ПДВ) та правоохоронців, а також непрогнозовану фіскальну політику.
Як зазначає спеціаліст компанії BaseCapital Тимур Чмерук: «Сьогодні ми спостерігаємо трансформацію у відносинах інвестор – влада, український підприємець – влада. Активний розвиток реально діючих асоціацій (в агросфері це Асоціація виробників молока, Асоціація свинарів, Всеукраїнська аграрна рада та інші) створює нові механізми некорупційного діалогу. Звісно, непросто знайти баланс інтересів між сильними та ресурсними латифундистами, малими та середніми фермерами й інтересами держави, але зерно посіяно, і воно буде рости. У Європі існує асоціація CopaCogeca, що об'єднує понад 14 млн осіб, яка захищає права своїх членів, інвесторів галузі, та впливає на рішення ЄС щодо політики в агросфері».
Такий погляд не може залишити без оптимізму. Давайте детальніше розглянемо, що ж потрібно змінити у регуляторній політиці України.
Одним із резонансних та соціально важливих є ухвалення Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Щоб ринок землі працював якісно, необхідно внести зміни до понад 100 нормативних актів. На жаль, наразі відкриття ринку землі більше пов'язане не з економічними та соціальними потребами країни (ринок землі потрібен), а з політичним «перетягуванням канату», коли перспективи відкриття ринку прив'язані до настрою конкретної політичної сили та/або її небажання брати на себе відповідальність за розробку такого значного та важливого масиву актів. Тим часом, час йде: вже квітень, і знову стоїть питання про продовження мораторіуму ще на кілька років.
«Європейська позиція щодо розвитку аграрної сфери передбачає функціонування повноцінного, відкритого ринку землі, а також комплексне, однозначне врегулювання всіх супутніх відносин. Для прикладу можна взяти такі країни ЄС, як Німеччина, Польща, Латвія, Естонія та Франція. У кожній з цих країн ринок землі був сформований з комплексною метою забезпечення високого рівня виробництва, захисту земель, а також розробки механізму соціального захисту сільського населення», – коментує радник, адвокат МЮК «Александров та партнери» Олександр Сидоренко щодо впровадження європейської практики розвитку ринку землі.
За словами Олександра Сидоренка, останніми роками поширеними були судові спори щодо реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі. У більшості випадків, попри протидію з боку органів Держгеокадастру, суди підтримували позицію щодо визнання переважного права на поновлення договору за тими орендарями, які повноцінно реалізували свої права та обов'язки, передбачені ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
Кримінальні провадження проти представників аграрного бізнесу – ще одна нездорова українська тенденція останніх років. Правоохоронні органи часто зловживають своїми процесуальними правами, безпідставно використовуючи арешти, обшуки та спецконфіскації майна аграрних підприємств. Дуже часто такі дії просто паралізують діяльність підприємства та є елементом тиску.
Часто подібне свавілля відбувається гучно та з елементами силових захоплень. Ось що про це думає політтехнолог SIC Group Катерина Одарченко: «Зараз багато законопроєктів приймаються під меседжами «Забрати гроші Януковича», «Не дати розпиляти землю», «Припинити молочний геноцид» – все це емоційні посили, віртуальні поняття та системні медіакампанії. Звісно, законопроєкт щодо спецконфіскації був недоопрацьований, але оскільки дискусія навколо була невигідна, всіх «інакодумців» звинувачували у зв'язку з «Сім'єю». Зараз нам необхідно чути асоціації, галузевий голос та аналітику, щоб давати суспільству та самим депутатам конструктивну позицію, стимулювати нормальний процес лобізму в країні, а не корупцію».
Серед важливих досягнень останнього року можна відзначити ухвалення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» № 191-VIII від 12 лютого 2015 року, яким було спрощено багато регуляторних процедур для бізнесу, а також встановлено мінімальний термін оренди земельних ділянок у розмірі 7 років.
Попри наявність політичних ігор, депутати досить активно працюють над вирішенням проблем законодавства аграрної сфери. Зокрема, Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу земель фермерського господарства № 2028 від 4 червня 2015 року має врегулювати більшість спірних питань, що виникають при діяльності та відчуженні земель специфічного об'єкта відносин – фермерського господарства.
Важливо зазначити, що у статті 444 Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом йдеться про необхідність інституційного розвитку лобістської діяльності в Україні, а в державній програмі з реалізації антикорупційної стратегії на 2015-2017 роки передбачено розробку та ухвалення законодавства про лобізм.
Зважаючи на наявність «чорного» лобізму в Україні, існування якого безпосередньо пов'язане з корупційною складовою, представники агросфери виступають за прийняття окремого закону, який виведе цю послугу з тіні та зможе створити реальну конкуренцію серед професійних лобістів в Україні.
З цією метою 22 квітня 2016 року у Торгово-промисловій палаті України відбудеться головна подія року у сфері Government Relations (GR) в Україні – II Міжнародний GR Форум.
GR Форум буде присвячений питанням податкової реформи, GR комунікаціям з місцевими та центральними органами виконавчої влади, впровадженню досвіду ЄС у сфері GR в українських реаліях. Відбудуться практичні панельні дискусії щодо державного регулювання господарської діяльності в таких галузях економіки, як ІТ, аграрний сектор, девелопмент, енергетика, банківський сектор, фармацевтика.
Організаторами II Міжнародного GR Форуму є Українська асоціація професіоналів у сфері лобізму та GR (Ukrainian Association of Government Relations Professionals and Lobbyists) та міжнародна компанія SIC Group Ukraine.
Особливості GR та лобізму в аграрній сфері України: коментар В’ячеслава Гаврилянчика
На прохання журналу «ЗЕРНО» В'ячеслав Гаврилянчик, менеджер з реєстрації та регулювання ТОВ «Сингента», ексзаступник голови правління Насіннєвої Асоціації України, розповів нам про особливості GR та лобізму в аграрній сфері України.
Основними проблемами аграрної галузі незмінно залишається стійкий перелік питань, які щороку знаходять своє відображення у стратегіях розвитку сільського господарства, а саме:
У секторі реформування:
Забезпечення ефективного землекористування на основі завершення земельної реформи;
Удосконалення системи державної підтримки сільськогосподарського виробництва та залучення фінансування в галузь;
Розвиток зовнішньоекономічних відносин та сприяння міжнародній торгівлі;
Забезпечення сталого розвитку сільських територій;
Адаптація процесів агропромислового виробництва до європейських вимог.
Поряд з основними нагальними питаннями виділяють також низку суміжних, важливих викликів, для подальшого вирішення яких необхідна ефективна та злагоджена робота всіх зацікавлених сторін:
Галузева незбалансованість сільського господарства, суттєве переважання у виробництві окремих видів сільськогосподарської продукції або великих, або дрібних товаровиробників;
Неефективне використання ресурсного потенціалу аграрного сектора;
Дефіцит фінансових ресурсів для стабільного ведення господарської діяльності сільськогосподарських виробників, зокрема, через брак інвестиційних коштів, важкодоступність кредитів банків, а також низький рівень державної підтримки сільського господарства;
Система аграрної логістики для потреб ринку;
Невідповідність української сільськогосподарської та харчової продукції європейським стандартам;
Інфраструктура на селі тощо.
Протягом останніх двох років агробізнес зіткнувся з надмірними скасуваннями дозвільних документів, які іноді були несвоєчасними. Зараз процес проходить пропорційно-зворотно, що виглядає суперечливо дерегуляції. Тому основні перешкоди у відносинах вбачаю у відсутності спільної виваженої позиції щодо дозвільних документів, процедур регулювання та обмежень у господарській діяльності з боку регулятора та бізнесу.
Позиція регулятора: загалом підтримує пропозиції з боку учасників ринку, якщо вони задовольняють потреби держави та максимально сприятливі для всіх сторін.
В останні роки Україна активно налагоджує відносини з іншими країнами в аграрній сфері. Вигоди для України від міжнародної співпраці такі: вихід на нові іноземні ринки; посилення товарообігу аграрної продукції, що дає додаткові кошти, необхідні для подальшого розвитку цієї галузі, а також поглиблення співпраці в різних галузях сільського господарства між країнами; залучення іноземних інвестицій в аграрний сектор економіки України; отримання передового досвіду та обмін досвідом ведення сільського господарства та технологій в аграрній сфері.
Моя позиція щодо необхідності закону про лобізм, практик, адаптації їх до України, необхідності розвитку профільних асоціацій, медіапідтримки вектора така: суспільство поки не готове до прийняття Закону про лобізм. Натомість робота та розвиток профільних асоціацій з подальшою їх трансформацією в інститути з лобізму – найефективніший шлях досягнення здорового регулювання в аграрній сфері.
Матеріал підготувала Катерина Головіна