6-7 жовтня 2016 року в Києві відбувся третій Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ). Основною темою заходу була «Україна: напередодні четвертої промислової революції», проте найактуальнішим аспектом обговорення стала корупція та антикорупційна діяльність.
Компанія «SIC Group Ukraine» виступила учасником панельної дискусії, присвяченої світовим практикам протидії корупції. Голова консалтингової компанії «SIC Group» Катерина Одарченко була основним спікером та модератором дебатів.
Експертна панель КМЕФ запропонувала учасникам ознайомитися з різноманіттям цивілізованих шляхів подолання корупції в Україні. На прикладах країн Старої та Східної Європи, Азії обговорювалися уроки успішних інституційних інновацій, що допомагають боротися з недобросовісним збагаченням та побутовою корупцією.
Ключовий меседж панелі «Світовий досвід боротьби з корупцією» полягав у тому, що корупція є одним із найзначущих чинників, який гальмує економічний розвиток держав. Вона свідчить про неспроможність державних інститутів (судової та правоохоронної систем, виконавчої влади, приватної власності) та держави загалом.
Корупція пропагує деструктивний для політики та економіки алгоритм – «жити не за правилами», що стосується всього суспільства та особисто кожного громадянина. На думку Катерини Одарченко, практично кожен українець стикався з цим явищем. Для звичайного громадянина корупція асоціюється з хабарництвом, незаконним привласненням суспільних товарів і послуг, кумівством, наданням впливу для особистої вигоди та іншими посадовими злочинами.
Корупція та бізнес
К. Одарченко посилалася на тезу Павла Погиби, голови Ради Асоціації платників податків України у м. Києві, про прямий вплив корупції на розвиток бізнесу. За її словами, Україна переживає найгірші часи для ведення бізнесу, навіть порівняно з кризою 2008 року. Понад 80% підприємців вважають інвестиційний клімат несприятливим. Можливості виходу українських компаній на європейський ринок обмежені, тоді як іноземні компанії легко займають український, ускладнюючи діяльність вітчизняних підприємців. Внутрішні умови також не сприяють ефективному веденню бізнесу.
До деструктивних бізнес-умов відносяться: величезні податки, систематичні перевірки контролюючих органів, сотні дозвільних документів та ліцензій. Для порівняння, у Грузії реєстрація підприємства займає до п'ятнадцяти хвилин, вимагає мінімум дозвільних документів та лише шість податків. В Україні ці показники суттєво гірші, що призводить до закриття більшої кількості компаній, ніж відкривається, а багато з функціонуючих йдуть у «тінь».
В Україні постійні зміни до Податкового Кодексу та недосконалі механізми підтримки малого бізнесу не дозволяють підприємцям реалізувати свій потенціал через відсутність гарантій економічної свободи.
Згідно з «Індексом економічних свобод – 2015», Україна має одні з найгірших умов для розвитку економіки серед країн Європи та більшості пострадянських держав.
У 2015 році Україна опустилася в загальному рейтингу зі 155-го до 162-го місця серед 178 країн. Ця динаміка свідчить про незадовільний стан інвестиційного клімату (гарантія прав власності, управління державними витратами), високий рівень корупції та низькі показники економічної свободи. Україна також увійшла до переліку 25 країн з «репресивною» економікою. Такі показники є наслідком політичного нігілізму та нерозуміння владою алгоритмів функціонування світової та внутрішньої економіки, а також їхньої прихильності вузьким корпоративним інтересам.
Світова практика має безліч вдалих прикладів боротьби з корупцією
Японія демонструє хороший приклад для розвитку бізнесу: коли на ринок виходить великий виробник, навколо нього одразу з'являються дрібні фірми-постачальники та підрядники. В Україні така система поки неможлива, тому внесок малого бізнесу в економіку становить лише 5% ВВП, хоча може бути значно вищим.
На думку експертів, найбільш вдалим для можливого застосування до України є досвід Гватемали.
Зіткнувшись з критичним рівнем корупції, керівництво Гватемали вирішило надати право боротися з нею гібридному міжнародному органу – Міжнародній комісії по боротьбі з безкарністю в Гватемалі (CICIG). Очолити її запросили прокурора з Іспанії – Карлоса Кастраесано Фернандеса.
CICIG була створена як слідчий орган і спеціальний міжнародний трибунал, що взяв на себе переслідування корупціонерів у владі, незважаючи на внутрішню правоохоронну та судову системи. Комісія розслідувала понад 200 справ про корупцію у найвищих ешелонах влади та порушила кримінальні справи проти 160 колишніх і чинних чиновників, включно з експрезидентом Отто Пересом Моліною. CICIG діяла незалежно, що є важливою передумовою для її потенційного українського аналога.
Дослідження Світового Банку показують, що боротьба з корупцією збільшує державні доходи в довгостроковій перспективі вчетверо, а бізнес може розвиватися на 3% швидше. Україна має бути не спостерігачем, а активним борцем проти цього негативного явища.