Російська пропаганда переконлива — з цією тезою складно сперечатися.
Чи відбувається зараз інформаційна війна? Радше це схоже на напад, адже українське медіа-поле не було готове зустрітися зі стільки потужним ворогом, як РФ.
У цій статті ми спробуємо окреслити основні причини, чому так складно протистояти інформаційному та ідеологічному вторгненню РФ.
1. Стратегія державної інформаційної роботи РФ
У Росії існує чітка державна стратегія інформаційної роботи. Ця лінія пронизує телесеріали, новинні сюжети, спілкування з активістами, формуючи стійкі стереотипи у громадян: «міліція – наш друг», «силовики – не ідеальні, але вольові», «Україна – потребує захисту від хунти», «наш Президент правий у прийнятті рішучих заходів» тощо. Спробуйте згадати схожі образи, сформовані в інших інформаційних полях (зверніть увагу на стрункі системи РФ та США). Чи є аналог в Україні?
Для формування національної інформаційної стратегії необхідні політична воля, компетентна команда комунікаторів та системне впровадження ключової ідеї. Варто зазначити, що в РФ моніторинг електоральних настроїв та сприйняття подій здійснюється за допомогою детальних опитувань громадян (омнібусів) та інших досліджень. Це дозволяє маневрувати на хвилях підтримки чи протесту, зберігаючи прихильність населення.
2. Єдина цензура та трактування понять
Цензура може бути інтегрована в понятійний апарат навіть на рівні ухвалених законів. Наприклад, ставлення до фашизму в Німеччині є однозначним, як і трактування історії. Інший приклад – єдине трактування абстрактних понять, таких як свобода, патріотизм, сепаратизм, люстрація тощо. Спробуйте взяти одне з цих понять, поміркуйте, що воно означає для вас, як його трактують ЗМІ чи інші суб'єкти, яке його значення у словнику. Після цього експерименту ви зрозумієте, як це працює.
3. Комплексний характер інформаційної війни
Подібно до політичного проєкту, для досягнення результату використовуються не лише медіа, а й інші «дотики до виборця», охоплюються всі канали сприйняття, щоб змалювати цілісну картину світу та устрою, який пропонується. Так відбувається і в РФ. Інформаційна програма доповнюється комплексними програмами патріотичного виховання та місцевими ініціативами. Це є запорукою її стабільності. Попри розмови про «експорт революції» чи «феномен Навального», РФ залишається потужною стабільною інформаційною машиною. Щоб не програти в інформаційних війнах, нам необхідний єдиний вектор думки.