SIC Group спільно з Інститутом демократії та розвитку PolitA ініціювали дискусію на тему «E-democracy та e-voting: перспективи та ризики для України» шляхом проведення лекції.
Електронне голосування (e-voting) активно застосовується в країнах Європи та США. Існують спеціалізовані інститути, які досліджують безпеку виборчого процесу, а міжнародні аналітичні центри (Think Tanks) отримують гранти на розробку інноваційних систем e-voting для розвитку демократичних процесів.
Наскільки ефективні виборчі системи Заходу? Які можливості та ризики несе перехід до електронного голосування для України?
Виборча система та спосіб голосування (включно з дизайном бюлетенів) часто адаптуються під інтереси партій влади. Ця тенденція спостерігається і в демократичних країнах: у Польщі, після впровадження системи відкритих списків, 18% бюлетенів були визнані недійсними, а Польська селянська партія отримала додаткову підтримку завдяки розміщенню на першій сторінці. Це свідчить про недосконалість системи, а не про збіг.
Чи не призведе гіпотетичний перехід до електронного голосування в Україні до аналогічних проблем та масових фальсифікацій?
У розвинених демократіях існують спеціалізовані департаменти при університетах та аналітичні центри, які займаються аналізом ризиків і потенційних фальсифікацій у виборчому процесі. У США, наприклад, проводяться конкурси з кібербезпеки систем голосування, де учасникам пропонуються гранти за виявлення вразливостей та подальші консультації щодо їх усунення. Це призвело до розробки ефективних систем захисту електронних машин, а також до переходу від перфокарт до електронних машин або сканування бюлетенів (зокрема, після скандалу на президентських виборах 2000 року між Бушем і Гором). Окремо увагу приділяють тестуванню бюлетенів на зручність використання, що контрастує з українськими практиками використання дрібного шрифту.
Навіть Індія успішно впровадила систему електронного голосування, незважаючи на значний відсоток неписьменного населення. Кандидати та партії там позначаються малюнками для зручності виборців.
В Естонії електронне голосування реалізовано через персональну ID-картку. Однак варто зазначити, що вартість впровадження системи перевищила 300 мільйонів доларів, а населення Естонії у 25 разів менше за українське.
Рекомендації та висновки
Для України пропонується поетапне впровадження електронного голосування: початок у пілотних регіонах, створення дорадчого органу з експертів для аналізу ризиків та впровадження нових систем, авторизованих авторитетними світовими компаніями.
Аналіз ґрунтується на досвіді та дослідженнях у сфері безпеки (security thinking) американських колег з Мічиганського університету.
Детальний огляд історії електронного голосування, успішних практик та випадків фальсифікацій доступний у нашій презентації за посиланням.