До списку статей
Politics2016-02-25

Ринок політичного консалтингу в Україні: підсумки дискусії до Дня політтехнолога

Ринок політичного консалтингу в Україні: підсумки дискусії до Дня політтехнолога
«Буря позитивних емоцій! Це був один із найважливіших заходів року, адже чітко показав, що наш професійний світ змінюється – і це епохальні зміни. Справжній виклик для політтехнолога. Змінюється суспільство, його свідомість і все навколо, і ми не в змозі цьому чинити опір.» – Павло Кругляковський, спікер, про зустріч.
24 лютого у Києві відбулася низка панельних дискусій, присвячених Дню політичного консультанта. Організаторами заходу виступили міжнародна компанія «SIC Group Ukraine», що спеціалізується на політичному консалтингу, PR, аналітиці та дослідженнях, а також команда Олексія Ситнікова (VIP-коуч, політтехнолог, доктор економічних та психологічних наук). Подія викликала значний інтерес, зібравши понад 150 учасників.
Дискусія була поділена на три основні панелі, де обговорювалися зовнішні образи політиків та їхній імідж, технології їхнього створення та вплив на сприйняття виборцями, актуальні стратегії та тактики, а також політична культура спілкування українських політиків та медіа. Модератором дискусії виступила Катерина Одарченко, політтехнолог, партнер компанії «SIC Group Ukraine», президент Institute for democracy and development “PolitA”.

Панель 1: Динаміка політичного поля

Перша панель була присвячена розстановці сил на політичній шахівниці. Учасники обговорювали, які політики будуть «в попиті» та чому, чи змінилися електоральні настрої, які проєкти виявилися найуспішнішими, а також актуальні тактики та проблеми, з якими стикаються політики. Однією з ключових проблем спікери назвали обмеженість аудиторії соціальних мереж за межами великих міст.
Олександра Решмиділова, провідний аналітик МІА ЦРУ, політолог, фахівець з іміджевих технологій в інтернеті, зазначила: «Найчастіше доводиться працювати ситуативно, консультувати щодо проблем, пов'язаних з іміджем – як власним, так і конкурентів. Політики, орієнтовані на соцмережі, часто переоцінюють їхній вплив, адже за межами столиці та великих міст ефективнішими залишаються традиційніші методи комунікації, як-от «сарафанне радіо». Однак чітко простежується тенденція, що постмайданний політикум надзвичайно орієнтований на соціальні мережі».

Панель 2: Стратегія та комунікації

Друга панельна дискусія охопила теми від комунікацій до стратегічного планування. Спікери відзначили, що для українських політиків короткостроковий результат часто пріоритетніший за довгостроковий. Андрій Кашпур, футуродевелопер, керівник ReputationLab, наголосив: «Динамічному світу потрібні динамічні стратегії. Ми бачимо, що політикам цікавіша тактика. Але чи готові клієнти сприймати хоча б лінійні стратегії, і чи готові консультанти їх пропонувати?».
Розмова логічно підвела до необхідності розвитку технологій комунікацій з електоратом. Павло Кругляковський, політичний консультант, старший партнер Res Publica Communications, висловив думку: «Закінчується епоха «гречки». Ми в проміжному періоді, коли стара система відживає, а нова ще не сформувалася. Політики, незалежно від досвіду, все ще вважають, що на вибори ходять лише старші люди. Це впливає на комунікації та технології. Але через 3-5 років прийдуть виборці, які знають інтернет. Тому треба пробувати щось нове». Надія Копаниця, фахівець з фасилітації, додала, що «гречка має трансформуватися у партисипативний (залучаючий) фруктовий набірчик».

Панель 3: Медіа та політична культура

Третя панель була присвячена ЗМІ та політичній культурі. Спікери обговорили якість політичного контенту в Україні, готовність політиків до дебатів, рівень українського PR та необхідність єдиної інформаційної стратегії держави, а також проаналізували західний досвід. Андрій Круглашов, координатор руху «ЧЕСНО», суддя нагороди Pollie Американської Асоціації Політичних Консультантів, зазначив тенденцію у сприйнятті західного електорату: «Справжня політична комунікація відбувається, коли політик говорить те, що думає і що сформувалося роками. Йому не потрібно вигадувати відповіді, щоб сподобатися виборцям. Миттєвість комунікації сприяє автентичним кандидатам. Трамп – приклад такого кандидата, який говорить те, що вважає за потрібне, і це подобається багатьом. Зараз програють «пластмасові» кандидати».

Висновки та перспективи

Учасники дискусій залишили позитивні відгуки, а спікери висловили бажання долучитися до подібних заходів у майбутньому. Катерина Одарченко прокоментувала подію: «Значний інтерес до заходу є важливим індикатором того, що ринок не стоїть на місці, а консультанти та клієнти шукають нові тактики та обмінюються досвідом. Представники галузі переконані, що якісний стрибок від «мільйонних бюджетів» на підкуп або неякісні мережі вичерпано. Настав час грамотного політичного менеджменту, де консультант – це високооплачуваний фахівець, здатний за допомогою аргументів, досліджень та діалогу розробити вірну стратегію, візію партії та ефективні тактики для досягнення короткострокових і довгострокових результатів».
«Стара гвардія» чинить опір, але ми маємо рухатися далі, як криголам. Важливо створювати відкриті асоціації для фахівців, проводити системні зустрічі для обміну досвідом. Це не посилить конкуренцію, а розвиватиме ринок, що перебуває на початковій стадії. Неграмотні консультанти та нечесні аферисти шкодять репутації професії набагато більше, ніж досвідчені практики. Нам потрібна не боротьба за клієнта, а співпраця та розвиток ринку, клієнтів до системної та стратегічної роботи. Цей шлях відповідальний і перевірений міжнародним досвідом, він виділяє відповідальний підхід у трикутнику: спеціалісти, клієнти (політики) та виборець. Ми будемо рухатися в цьому напрямку».
Підсумок: Експерти наголошують на необхідності створення профільних асоціацій. Українські політики часто недооцінюють важливість командної роботи з професійними політтехнологами, що призводить до необхідності доопрацювання або переробки проєктів. Фахівці наполягають на розвитку нових комунікаційних технологій, враховуючи світові тренди та зміни в електораті. Проте вони зауважують, що роль соцмереж у комунікації переоцінюється, оскільки вони не охоплюють значну частину виборців по всій Україні. Подібні заходи є важливими для обміну досвідом між професіоналами та здобуття нових знань молодими спеціалістами.