Якщо компанія системно комунікує з органами влади щодо законопроєктів, регуляторних рішень або правил, що впливають на її комерційні інтереси, питання реєстрації в Реєстрі прозорості потрібно вирішити до початку відповідної діяльності, а не після першої зустрічі з посадовцем. Водночас не кожна взаємодія бізнесу з державою автоматично є лобіюванням. Практична задача CEO, GR, legal та compliance-команди - розкласти конкретні дії за ознаками закону, визначити, хто саме представляє інтерес, яка мета впливу і чи виникає обов’язок отримати статус суб’єкта лобіювання.
Почніть з питання не «чи є у нас GR», а «що саме ми намагаємося змінити»
Закон України «Про лобіювання» діє з 1 вересня 2025 року. Він створив окремий правовий режим для лобіювання та Реєстр прозорості. За роз’ясненням НАЗК, лобіювання можна здійснювати лише після набуття статусу суб’єкта лобіювання, а статус виникає з дня внесення запису до Реєстру.
Для бізнесу це означає, що назва внутрішньої функції не вирішує питання. Команда може називати роботу public affairs, regulatory affairs, government relations або зовнішніми зв’язками. Важливі фактичні дії: чи є комерційний інтерес, на яке рішення державного органу намагаються вплинути, хто здійснює цей вплив і в чиїх інтересах.
Чотири питання для первинної самоперевірки
НАЗК у 2026 році запустило окремий онлайн-тест «Чи потрібно реєструватися в Реєстрі прозорості?». Сам регулятор підкреслює, що результат тесту має інформаційний характер і не створює правових наслідків. Тому його варто використовувати як перший фільтр, але не як заміну аналізу конкретної GR-активності.
- 1.Чи пов’язана позиція компанії з її власним або представленим комерційним інтересом?
- 2.Чи намагається компанія вплинути на нормативне, регуляторне або інше рішення, яке може бути предметом лобіювання за законом?
- 3.Хто фактично веде комунікацію: працівник компанії, асоціація, консультант, юридична особа або інший представник?
- 4.Чи має ця особа або організація належний статус для здійснення лобіювання, якщо діяльність підпадає під закон?
Якщо на перші два питання відповідь «так», процес вже не варто залишати на рівні неформальної оцінки PR або business development. Потрібна спільна перевірка GR, legal і compliance, тому що наслідки стосуються не лише комунікації, а й реєстрації, публічності даних та подальшої звітності.
Не кожна зустріч з державою є лобіюванням
Типова помилка - або вважати будь-який контакт із посадовцем лобізмом, або, навпаки, вважати, що реєстрація потрібна тільки професійним зовнішнім лобістам. Обидва підходи занадто грубі. Закон оперує конкретними поняттями: комерційний інтерес, об’єкт і предмет лобіювання, клієнт, бенефіціар та суб’єкт лобіювання. Саме комбінація цих елементів визначає правовий режим.
Наприклад, технічна комунікація з органом влади щодо виконання вже чинної процедури може мати іншу природу, ніж системна кампанія з метою змінити нормативні правила для певного ринку. Так само участь у відкритій публічній дискусії не потрібно автоматично прирівнювати до будь-якої форми лобіювання. Рішення слід робити на основі фактичної мети, ролей і змісту взаємодії.
Якщо реєстрація потрібна, зробіть це до початку лобіювання
НАЗК пояснює, що зареєструвати суб’єкта лобіювання можна через Реєстр прозорості за наявності кваліфікованого електронного підпису. Для юридичної особи реєстрацію здійснює керівник або інша особа, яка має право діяти від її імені та відомості про яку містяться у ЄДР. Під час подання даних особа підтверджує, зокрема, відсутність обмежень для набуття статусу, достовірність інформації та ознайомлення з правилами етичної поведінки.
Це важлива операційна деталь: реєстрація не повинна бути останнім пунктом перед уже запланованою зустріччю з регулятором. Якщо аналіз показує ознаки лобіювання, календар взаємодії з державою потрібно синхронізувати з реєстрацією та внутрішнім контролем документів.
Публічність Реєстру змінює вимоги до внутрішньої дисципліни
Реєстр прозорості є публічною інформаційно-комунікаційною системою. Станом на 18 жовтня 2026 року його публічна частина показувала 212 зареєстрованих суб’єктів лобіювання, з яких 169 мали діючий статус. Для компанії практичний наслідок полягає не в самій цифрі, а в тому, що зовнішні стейкхолдери можуть перевіряти статус і звітність суб’єктів.
Тому GR-позиція, юридичні документи, публічні меседжі та фактична діяльність мають не суперечити одне одному. Якщо компанія у публічній комунікації стверджує, що не займається впливом на регулювання, а в Реєстрі або у власних матеріалах видно протилежне, це створює вже не тільки compliance, а й репутаційний ризик.
Після реєстрації з’являється окремий цикл звітності
Набуття статусу не завершує compliance-процес. НАЗК нагадує, що звіт щодо лобіювання подається двічі на рік: за перше півріччя - до 31 липня, за друге - до 31 січня наступного року. У жовтні 2026 року НАЗК також опублікувало окрему покрокову інструкцію щодо заповнення та подання звіту через електронний кабінет Реєстру.
Для бізнесу це означає, що дані для звіту потрібно збирати протягом періоду, а не відновлювати наприкінці півріччя з календарів і листування. Доцільно одразу визначити власника процесу, перелік даних, які фіксуються після кожної релевантної активності, та контрольну точку legal/compliance перед поданням.
Що варто зафіксувати у внутрішньому GR-register
Навіть якщо внутрішній реєстр не є державним Реєстром прозорості, він допомагає компанії відтворити логіку своїх дій та підготуватися до звітності. Формат залежить від структури бізнесу, але мінімально корисно мати єдину таблицю або систему записів для всіх контактів, які можуть мати ознаки лобіювання.
- дата і формат взаємодії;
- державний орган або інший релевантний об’єкт комунікації;
- представники компанії та зовнішні консультанти;
- комерційний інтерес або інтерес бенефіціара;
- предмет позиції чи запропонованої зміни;
- матеріали, які були передані;
- наступні дії та відповідальна особа;
- посилання на юридичне або compliance-погодження, якщо воно потрібне.
Особливо перевіряйте роботу через асоціації та зовнішніх радників
Для великих компаній GR часто здійснюється не одним каналом. Частину позицій просуває внутрішня команда, частину - бізнес-асоціація, юридичний радник, консультант або інша організація. Тут виникає ризик фрагментації: керівництво бачить загальну ціль, але не має єдиної картини того, хто і в чиїх інтересах здійснює конкретну дію.
Перед запуском кампанії варто скласти карту ролей: хто є ініціатором позиції, хто формулює пропозиції, хто контактує з державою, хто є бенефіціаром очікуваної зміни і які договори регулюють представництво інтересів. Це дозволяє не змішувати стратегічні комунікації, експертну участь, юридичний супровід і лобіювання в один невизначений процес.
Практичний decision gate перед GR-кампанією
- 1.Опишіть бажане державне або регуляторне рішення одним реченням.
- 2.Визначте, який комерційний інтерес стоїть за цією зміною.
- 3.Перевірте, чи підпадає запланована активність під ознаки лобіювання за законом та роз’ясненнями НАЗК.
- 4.Визначте суб’єкта, який фактично здійснюватиме лобіювання, і перевірте його статус.
- 5.До першого релевантного контакту вирішіть питання реєстрації, договорів, disclosure та внутрішнього погодження.
- 6.Налаштуйте збір даних для подальшої звітності ще до старту кампанії.
Цей gate корисний і тоді, коли висновок буде «реєстрація не потрібна». Він залишає документовану логіку рішення та зменшує ризик, що різні підрозділи компанії по-різному трактуватимуть одну й ту саму діяльність.
Коли потрібен зовнішній GR-супровід
Професійний Government Relations супровід має сенс, коли компанії потрібно не просто зареєструватися, а побудувати керований процес взаємодії з державою: визначити предмет позиції, карту стейкхолдерів, допустимі канали комунікації, аргументацію, ризики для репутації та звітності. Особливо це стосується регульованих галузей, інвестиційних проєктів, ринків із активною зміною правил та ситуацій, де GR перетинається з медіа, litigation, санкційним або політичним контекстом.
Для SIC GROUP наступний крок у такій ситуації - практика Government Relations (GR): аудит запланованої взаємодії, визначення правового та репутаційного контуру, побудова stakeholder map і робочого протоколу для команди. Мета не в тому, щоб назвати будь-яку комунікацію лобізмом, а в тому, щоб до початку кампанії чітко знати, які дії компанія здійснює, на які правила вони спираються і як це буде виглядати для регулятора, партнера, інвестора та публічної аудиторії.
Джерела
Верховна Рада України: Закон України «Про лобіювання» № 3606-IX - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3606-20?lang=uk
Національне агентство з питань запобігання корупції: Тест: «Чи потрібно реєструватися в Реєстрі прозорості?» - https://nazk.gov.ua/uk/chy-potribno-reiestruvatysia-v-reiestri-prozorosti/
Національне агентство з питань запобігання корупції: Реєстр прозорості: як зареєструватися та оновлювати інформацію про себе - https://nazk.gov.ua/uk/reestr-prozorosti-yak-zareestruvatysya-ta-onovlyuvaty-informatsiyu-pro-sebe/
Національне агентство з питань запобігання корупції: Як заповнити та подати звіт щодо лобіювання: покрокова інструкція - https://nazk.gov.ua/uk/lobiyuvannya/yak-zapovnyty-ta-podaty-zvit-schodo-lobiyuvannya-nazk-pidgotuvalo-pokrokovu-instruktsiyu/
