Витоки терміна «лобізм»
Мало хто знає, що термін «лобі» та його похідні походять з церковного вжитку. Етимологічно «лобі» виникло від латинського «lobia» (відкритий портик, галерея). У XVI столітті воно означало проходи в монастирях, але вже у XVII столітті так стали називати приміщення для прогулянок у палаті громад Англії. Цей перехід пов'язаний з історією парламентаризму: у Середньовіччі світські заходи часто проводилися в церквах. Сучасне розташування англійського парламенту — Вестмінстер — також означає «західна монастирська церква».
Підходи до трактування терміна «лобізм»
В українському науковому та професійному середовищі існують два підходи до тлумачення «лобізму». У широкому сенсі лобізм – це будь-яка діяльність громадян, бізнес-асоціацій, партій та інших організованих груп тиску щодо відстоювання своїх інтересів. Цей підхід включає не лише вплив на органи влади ззовні, а й діяльність самих суб'єктів влади (Президента, Уряду, депутатів) для просування корпоративних інтересів та отримання преференцій.
Прихильники вужчого підходу вважають таке широке тлумачення неприпустимим, оскільки воно позбавляє термін специфіки. Відомий науковець Олексій Автономов визначає лобізм як «дію представників недержавних організацій під час контактів з представниками державних органів та органів місцевого самоврядування з метою домогтися прийняття органами влади рішень відповідно до інтересів спеціальних груп, виражених зазначеними організаціями». Він вважає помилковим зараховувати до лобістів партійні фракції, депутатські групи чи державних службовців.
Об'єкти лобістського впливу
Зазвичай під лобізмом розуміють просування інтересів у законодавчій, виконавчій владі та адміністрації президента. Проте варто враховувати й інші об'єкти впливу: органи судової влади, а також важливі державні інститути, що не входять до жодної з гілок влади, але мають принципове значення для лобіста. До них належать Генеральна прокуратура, Рахункова палата, Національний банк України, Центральна виборча комісія.
Взаємодія лобіста з такими об'єктами не відрізняється від роботи з Верховною Радою чи профільним міністерством. Лобізм у цих сферах практично не вивчений та часто замовчується. Приклади з практики інших країн демонструють, як вплив може здійснюватися на органи фінансового контролю (наприклад, Рахункову палату) з метою виключення певних фактів з перевірок в обмін на значні суми. Це ілюструє рівень питань, що можуть вирішуватися таким шляхом.
Government Relations (GR) та лобізм
Окрім терміна «лобізм», у західній літературі активно використовується поняття Government Relations (GR). В Україні воно також набуває поширення, про що свідчать оголошення рекрутерів, створення кафедр GR-менеджменту та профільних комітетів (наприклад, у UAPR). Попри це, українські вчені, що досліджують лобізм, часто ігнорують GR.
Визначення терміна Government Relations
Часто «Government Relations» перекладають як «зв'язки з урядовими організаціями», що призводить до хибного висновку про курування лише виконавчої влади. Насправді, «Government» у цьому контексті означає «державна система управління» в цілому, яка охоплює всі гілки державної та муніципальної влади. До середини минулого століття поняття «уряд» справді включало всю систему державного управління.
Відмінності між GR та лобізмом
Попри активне використання термінів у науковому та професійному середовищі, значна частина фахівців не розуміє відмінностей між ними. Ігор Мінтусов, співголова комітету з Government Relations РАСО, влучно визначив ключову функцію GR: «Фахівці у галузі GR – це люди, які будують міст між владою та бізнесом, щоб цим мостом могли вільно йти лобісти з “цікавими” пропозиціями для влади».
Брюс Вулп, класик лобізму, у своїй книзі «Лобіювання в Конгресі: як це відбувається», зазначає, що внутрішньокорпоративні GR-фахівці отримують зарплату та представляють одну організацію, просуваючись кар'єрними сходами всередині компанії. Натомість лобіст за контрактом прокладає свій шлях в органах влади. Іншими словами, GR – це сфера загального менеджменту, а лобізм – технологія.
GR-фахівцю не обов'язково бути асом кулуарних процесів: знати потрібних людей, деталі прийняття законів чи постанов. Його завдання – організувати юристів та експертів, які володіють цими знаннями, та вибудувати загальну систему взаємодії «компанія – бізнес-асоціація – влада». Він відповідає за своєчасну та якісну підготовку інформації та створення інформаційних приводів.
Відрізняється також вид винагороди: для GR-спеціаліста – це постійна зарплата (lobby on a salary), для лобіста – гонорар та можливий відсоток від угоди (lobby for a fee). На рівні взаємодії, лобіст переважно працює з власниками та акціонерами, тоді як GR-директор підзвітний голові правління. Під час масштабних кампаній департамент зі зв'язків з держорганами працює з найнятим лобістом, виконуючи функції молодшого партнера.
Лобіст, маючи доступ до чиновника та бюджет, зацікавлений у мінімізації витрат та максимізації прибутку. Взаємодія часто відбувається у неформальній обстановці, де ключовий ресурс – довіра чиновника. Передача винагороди може здійснюватися готівкою, через банківські комірки, афілійовані фонди чи офшори. На жаль, певні лобістські технології є корупційними та виходять за рамки Кримінального кодексу України.
Натомість, технології реалізації замовлення в GR інші. Ключове завдання GR-фахівця – передбачати проблеми та можливості з боку влади, своєчасно інформуючи керівництво. Майстерність полягає в аргументованому донесенні позиції компанії. У професійному GR-середовищі панує думка, що бездоганно підготовлена позиція сильніша за корупцію. Це схоже на судову практику, де кваліфіковані юристи можуть змусити суддю ухвалити рішення, ігноруючи власні комерційні інтереси, завдяки професіоналізму та підготовці.
Public Affairs (PA)
У професійному середовищі, окрім термінів «лобізм» та «Government Relations (GR)», використовується також поняття «Public Affairs (PA)». Його трактують двояко.
Одні фахівці визначають PA як вужчу область зв'язків з громадськістю (PR). Якщо PR охоплює відносини з усіма стейкхолдерами, то PA – лише з тими, хто залучений у процеси публічної політики, формування громадського дискурсу та порядку денного. За цією концепцією, PA включає community relations (зв'язок з місцевою громадою) та social responsibility (соціальна відповідальність).
Інші ототожнюють PA з GR та лобіюванням. Це поширено в Європі, де термін «лобізм» часто має негативні конотації та замінюється терміном PA. У таких випадках GR повністю збігається з PA. Наприклад, у Великій Британії лобістські агентства називають себе PA-консультантами або public policy consultants. В рамках цієї трактовки PA розглядається як ширша функціональна область, що, крім лобізму, включає також управління питаннями в неполітичній сфері (issues management), зв'язки зі ЗМІ (media relations), просування інтересів через громадян (grass roots) та інші форми.