Перша панельна дискусія ІІ Міжнародного GR Форуму була присвячена тематиці «GR і лобіювання в Україні та світі. Інструментарій, практики комунікацій».

Спікерами фахового обговорення стали: Марина Ставнійчук, заступник Голови Союзу юристів України, голова правління громадського об’єднання «За демократію через право», заслужений юрист України, Ганна Саніна, генеральний директор ДП «Українська правова інформація», Володимир Панченко, громадський діяч, підприємець, державний службовець, директор Alex Pol Institution, Андрій Длігач, генеральний директор групи компаній Advanter Group, кандидат економічних наук, провідний експерт Української Асоціації Маркетингу, Член редакційної колегії журналу «Маркетингові дослідження в Україні», бізнес-консультант зі стратегічного планування, маркетингу, управління брендами, організації збуту, Максим Гольдарб, екс-директор Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України, директор громадської організації «Публічний аудит», Вадим Руденко, голова МДО «Депутатський контроль», голова ГО «Депутатський контроль».

В основу панельної дискусії було покладено визначення загального поняття, розуміння та особливості GR та лобізму в українських реаліях.

Відкриваючи панельне обговорення Форуму, Марина Ставнійчук зазначила, що Україна стоїть на порозі  підготовки нового суспільного договору, що стане основою майбутньої оновленої  Конституції України. «Розуміючи необхідність підготовки нової Конституції як соціально комплексного, саме європейського характеру Основного Закону країни, треба  бути готовим, що пропозиції мають бути гідні формування якісного рівня розвитку держави. Безумовно, питання лобізму в законодавчому плані має досить далеку історію. У 1999 році були перші спроби запропонувати на рівні законопроектів забезпечити правове регулювання такого поняття як лобізм. Після Помаранчевої революції суспільство сподівалось, що лобізм стане однією з ініціатив, що  запровадить правильну інституційну форму налагодження взаємостосунків між владою, суспільством і бізнесом. Сьогодні в Україні відкриваються нові можливості для розвитку лобізму. Якщо ми підходимо до нового суспільного договору, формування нових пропозицій до Конституції України, треба чітко розуміти, що відносини між суспільством і державою повинні виглядати механізмом функціонування реалізації суспільством своїх повноважень. Тільки так ми зможемо побудувати стосунки між суспільством та державою за допомогою різних інституційних складових. Дотепер в країні існує погляд на державу як на авторитарний режим. Таке поняття має взагалі відійти в минуле, інакше ми не зробимо той величезний стрибок, який потрібен нам для розвитку соціально- демократичної відкритої правової держави».

GRforum-51

За словами Марини Ставнійчук, однією з важливих інновацій в майбутній Конституції мають стати загальні засади запровадження інституту тристоронньої постійно діючої співпраці: держава-громадянське суспільство-бізнес. «Якщо ми вийдемо на таку форму, громадянське суспільство та представництва різних галузей матимуть прерогативу формувати пропозиції для держави, що закріпить реалізацію тактики взаємодії на найближчу перспективу стосунків між суспільством, державою та бізнесом та створить умови для стратегічного планування», — наголосила спікер.

У свою чергу Андрій Длігач зауважив, що суспільство і бізнес мають ставити завдання, а держава має їх виконувати. «Лобізм в Україні існує, але він, на жаль, поки що є нащадком старої ще не зруйнованої системи. Однак, за останні два роки ми знайшли форму відходу від компромісів до консолідації, що дозволяє розвиватись «білому» лобізму. Для того, щоб запрацював цивілізований європейський GR в Україні, нам потрібно побудувати нову державу, в якій ми маємо інститулізувати дане поняття,» — підкреслив Андрій Длігач.

GRforum-18 (2)

Народний депутат, голова МДА «Депутатський контроль» Вадим Руденко наголосив, що лобізм повинен мати будівничий характер. «Тільки тоді, коли влада і бізнес розпочнуть відверто говорити між собою перед суспільством, наші громадяни повірять в реальність боротьби з корупцією. Ми повинні розуміти, що від інституціоналізації лобізму в Україні виграють всі: суспільство-держав-бізнес. А програють лише олігархи та корупціонери. А це саме те, що потрібне нашій державі. Україна має йти шляхом розвитку цивілізованого лобізму, прийняти відповідний закон, мати професійних політиків, які будуть відстоювати інтереси всього суспільства», — прокоментував народний депутат.

GRforum-24

Максим Гольдарб поділився з учасниками Форуму своїм баченням в даній дискусійній панелі: «Цивілізувати домовленості – це те, що потрібне Україні. Наші традиції домовлятись при правильному цивілізованому підході можуть стати для суспільства, держави та бізнесу сприятливою формою лобізму. Для цього необхідно на законодавчому рівні прийняти відкриті правила гри абсолютно по всіх напрямках. Але при цьому має бути жорстка відповідальність за невиконання цих же простих правил. На сьогоднішній день лобізму в Україні достатньо. Вже сьогодні ми можемо ділитись успішними його кейсами. Якщо ті чи інші сили змушують законодавця і вищих чиновників приймати правильні норми – це є приклади зародження позитивного, суспільного і соціального лобізму. Через даний механізм можна «проштовхувати» в законодавче поле ті норми, що потрібні суспільству. Прикладом цього є Закони «Про публічність фінансів», «Про рахункову палату» тощо. Лобізм в Україні набуває все більш людського обличчя. Будь-яку проблему».

GRforum-33

Висловила своє переконання стосовно практичних комунікацій й Ганна Саніна.Зокрема, вона заявила, що в Україні є попит на лобізм з боку споживача. «Важливість розвитку цивілізованого лобізму полягає в тому, що від цього інструменту виграє не лише приватний, але й державний бізнес. Варто розділяти комерційний та політичний лобізм. Впровадження нових майданчиків комунікації між бізнесом та владою дозволить розвиватись не лише приватному бізнесу, але й державному сектору економіки, який також потребує підтримки  і  просування своїх ідей та можливості конкурувати,» — підкреслила генеральний директор ДП «Українська правова інформація».

Підсумовуючи результати дискусії, усі спікери зійшлись на висновках, що:   

—         Лобізм в Україні існує;

—         Існують поки що його некоректні гіпертрофовані форми;

—         Влада не готова сама ініціювати подібні ініціативи;

—         Існують громадські ініціативи, суспільні групи, які готові на рівні професійності, патріотизму, фаховості надавати пропозиції та лобіювати їх у владі;

—         У цій великій роботі повинна бути інституційна складова, що складатиметься з напрацювань пропозицій до нової Конституції України;

—         Потрібне формування позитивних практик, які давали б можливість розвиватись такому інституту, як лобізм;

—         Успіх буде лиш завдяки консолідації.