Загально відомо, що в експертній дискусій за океаном, зокрема серед інтелектуальної спільноти найбільш резонансним питанням є стан дотримання прав та свобод людини.

       Відповідно не став виключенням і публічний захід під назвою «Нарада експертів: політика США і Республіки Корея щодо прав людини в КНДР», 16 грудня, у National Press Club (Washington D.C.) Організатором заходу виступили такі інституції, як The Committee for Human Rights in North Korea (HRNK) та  the National Human Rights Commission of Korea (NHRCK).

    Порядок денний заходу передбачав: по-перше, вітальні слова та зауваження Грега Скарлатої, виконавчого директора HRNK, Санг-Хо Лі, голова, NHRCK та судді Майкл Кірбі, колишнього голови комісії ООН з розслідування прав людини в КНДР,  Скотт Басбі, заступника помічника державного секретаря, Бюро з питань демократії, прав людини і праціпо-друге, роботи двох дискусійних груп за участю таких експертів як Nam-geun Yoo, His Excellency Jong-yil Ra, William J. Newcomb, Joshua Stanton, The Honorable Roberta Cohen, Suzanne Scholte, Mark Manyin, and The Honorable Robert R. King. Перша група обговорювала важливий аспект санкцій стосовно порушників прав людини в Північній Кореї, а от предметним полем для обговорення другої групи, виступила актуальна тематика публічного заходу – специфіка політики Південної Кореї та США по відношенню стану галузі прав людини в Північній Кореї. По-третє, основної доповіді для експертної наради від високоповажного Роберта Р. Кінга, спеціального посланника США по Північній Кореї з питань прав людини.

За словами присутньої на заході, представника консалтингової групи Sic Group Ukraine, пані Катерини Одарченко, в цілому говорили про порушення прав людини та списку санкцій як механізму впливу на організаторів порушення прав і свобод людини. В центрі дискусії Північна Корея, після неї обговорення акцентувалось і на ситуації з прав людини на Кубі, Шрі Ланці. Не оминули своєю увагою присутні експерти розглядаючи кейси пострадянських країн, політичних репресій та тиску на фундаментальні та конституційні права людини.

   Багато послів, експертів висловлювали свою думку що саме порушення прав людини, повинно бути основою для введення санкцій, хоча як вважає К.Одарченко варто визнати, що реально це питання більш ніж багатогранне. Для прикладу хоч би взяти не просту ситуацію із деескалації конфлікту на українському Донбасі. В цьому контексті, компанія Sic Group Ukraine виступає як лобіст мирного, а не військового способу виходу із військового конфлікту, що вже зараз привів до численних порушень прав людини з обох сторін військового протистояння. На думку, К. Одарченко, реальним фактом з яким погодились на публічному заході більшість фахівців та політиків – Україна, як держава та її політики недостатньо приділяють увагу цій проблемі. З озвучених пані Одарченко найрезонансніших кейсів по правам людини, особливо політичних була наведена вже призабута, але не припустима для повторення сьогодні, справа засудження лідера політичної партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко, втім факти порушення як політичних, так і економічних, інших конституційних прав в Україні мають місце. Їх небезпека полягає не лише у самому факті неприпустимості порушення прав людини не зважаючи на різні, втому числі політичні упередження і стереотипи, а також, що порушення прав людини в Україні хоч і мало чисельні але системні і стагнуючі, тобто такі з яких нині відсутній будь який судовий чи політичний результат. Наскільки ефективними чи не ефективними кроками української влади в не залежності від часу керуваннями різними політичним елітами слугують міжнародні індекси. Приклад наводимо нижче.

         Повертаючись до теми обговорення на експертній дискусії варто наголосити, що як США так і Південна Корея на всіх політичних платформах виступають із позицій засудження відношення керівництва КНДР до гарантування прав і свобод людини в своїй країні. Остання в свою чергу, за офіційними повідомлення, вважає, що Південна Корея є «тундрою» у забезпеченні прав людини, яка не має жодного права «міркувати про права людини». При цьому, КНДР, згідно з міжнародними звітами про порушення прав людини, в першу чергу ООН, є одним з найгрубіших порушників основоположних людських свобод.  Зокрема, як стверджував раніше голова німецького відділення правозахисної організації Human Rights Watch Венцель Міхальські у комуністичній КНДР, лише станом на 2013 за попередніми звітами ООН налічувалось від 100 до 200 тис. політв’язнів.

         Тим не менше Північна Корея відмовляється співпрацювати з членами спецкомісії ООН до якої входять група інспекторів під керівництвом Майкла Кірбі, що розслідує порушення прав людини в КНДР з березня 2013 року. Влада КНДР відкидає висновки експертів ООН про порушення прав людини, називаючи їх “частиною політичної змови, влаштованої силами, ворожими Пхеньяну”, в тому числі Японією, ЄС та США.