Двадцять п’ятого жовтня,  в готелі у приміщенні готелю «Radisson Blu» відбулась публічна дискусія  «Нова транзитна стратегія: перспективи та ризики для України» за участю народних депутатів, представників торгівельно-промислової палати України, очільників державних транспортних підприємств «Укрзалізниці» та аеропорту «Бориспіль», фахівців транспортної галузі та політичних експертів.

 

Організаторами події виступили консалтингова компанія SIC Group, Українська Асоціація Професіоналів у сфері GR та Лобістів.

Модераторкою панельних дискусій виступила  Катерина Одарченко – партнер компанії SIC Group, Політтехнолог, Member of International association of political consultants (IAPC). Президент Institute for democracy and development “PolitA”.

 

Підчас дискусії були обговорені  актуальні вимоги перед функціонуванням транспортної галузі. Зокрема, учасники дискусії зосередились на питаннях, що стосуються:

 

  • по-перше, пошуку векторів ефективної транспортної стратегії;
  • по-друге, уможливлення створення на ринку сприятливих умов для транснаціональних гравців, зокрема інвесторів, тим самим аби гарантувати ефективне відновлення транспортних можливостей України;
  • по-третє, покращення координації  взаємодії між органами управління транспортної галузі, підприємствами та об’єднаннями експертів;
  • по-четверте, оцінки реальних можливостей поточної привабливості транспортної інфраструктури та перспектив для державно-приватного партнерства.

Нова транзитна стратегія: спікери

Спікерами  панельних дискусії виступили: міністр інфраструктури України (з 2016 р.)  — Володимир Омелян; в. о. генерального директора ДП «МА «Бориспіль» — Євген Дихне; народний депутат України, голова Комітету з питань транспорту ВРУ — Ярослав Дубневич; голова ТППУ — Генадій Чижиков; голова правління ПАТ «Укрзалізниця» — Войцех Балчун.

 

Транзитна стратегія

 

 

Першим спікером панельної дискусії, міністром інфраструктури Володимиром Омеляном було наголошено, що нині бачення уряду по новій транспортній стратегії розкривається через розробку більш ґрунтованого законопроекту, що буде запропонований в листопаді 2016 року і поставлений на обговорення політиками, транспортниками та експертами з галузі. Міністр анонсував, створення в найближчому майбутньому – офісу для просування українських бізнес проектів та  подання д парламенту нової редакції закону України «Про концесію». Володимир Омелян, вважає, що нині держава має перейти до нової моделі комунікації із бізнесом, зокрема завдяки інтерактивному формату діалогу.

 

Транзитна стратегія

 

На думку, в.о. директора аеропорту «Бориспіль» Євгена Дихне, без стратегії самим транспортникам важко зрозуміти , яким чином держава збирається розвивати транспортну систему України. Крім того, акцентувалася увага, на характері змін у підходах до розвитку транспортної галузі, зокрема повноцінне використання можливостей морських, річкових, аеропортів та інфраструктури української залізниці у форматі сучасних транспортних хабів. Він вважає, що для розвитку аеропортів важливо розуміти, що всі вони потребують державної підтримки бо створюють реальний конкурентний продукт. Крім того, в Україні аеропортам варто надати право впливати на структуру не авіаційних доходів, які в світі загалом є левовими частинами доходів міжнародних аеропортів. Є.Дихне переконує, що треба не зволікати із новою транспортною стратегією України, бо маючи вельми перспективне географічне положення, держава втрачає можливості виходу на раніше закриті для неї транспортні напрямки.

Транзитна стратегія: «Бориспіль» як орієнтир

 

На прикладі своєї роботи з реформуванням аеропорту «Бориспіль»,Євген Дихне продемонстрував як до цього збиткове підприємство з мільйонними боргами може перетворитися на прибуткового лідера у галузі не лише в Україні, а й Східній Європі. За результатами першого року роботи ( з червня 2014 року) під його керівництвом аеропорт «Бориспіль» досягнув безпрецедентних позитивних результатів, а саме: вийшов на прибутковість, подвоїв суму відрахувань до бюджету, розпочав погашення кредитів попередніх років. Уперше за три роки було досягнуто забезпечення зростання пасажиропотоку. В аеропорт почали залучатися нові авіаперевізники, завдяки зростанню продуктивності праці працівникам аеропорту підняли заробітну плату. В умовах динамічних змін і розвитку аеропортів сусідніх країн, «Борисполю» доводиться не лише змагатися з конкурентами, а й боротися з неповороткою бюрократичною машиною, чиновники якої постійно створюють ускладнення на різних етапах діяльності підприємства.

 

Транзитна стратегія

 

Своїм досвідом поділився голова правління ПАТ «Укрзалізниця» Войцех Бальчун, за словами якого, проти нього розгорнули потужну інформаційну кампанію «чорного піару», у якій на нього намагаються перекласти провини його попередників. За словами В. Больчуна, окрім поточного реформування галузі він планує найближчим часом розвинути між різними регіонами України сполучення швидкісних поїздів. Пан Войцех, переконував, що Україна попри всі забобони, готова до побудову швидкісних залізничних колій. За його словами Україна повинна мати транспортні можливості для обслуговування вантажного перевезення. Особисто виступає, за транспортну синергію, яка має бути покладена в основу нової транспортної стратегії.

 

Важливим питанням, що має безпосереднє відношення до нової транспортної стратегії, на думку спікерів панельних дискусій є питання транспортної інфраструктури. Як переконував народний депутат України, Ярослав Дубневич, без належної сучасної транспортної інфраструктури немає сенсу лише інвестувати кошти у  відновлення рухомого складу. Важливо на його думку, підключати до розробки нової транспортної стратегії і наукові школи, що запропонують науково обґрунтовані проекти розбудови і відновлення транспортної інфраструктури та логістики.

Безумовно, стратегія розвитку транспортної системи України має передбачити акцент реформи всієї транспортної галузі.

Як, доповнив під час панельної дискусії голова торгівельно-промислової палати України пан Генадій Чижиков, аби взагалі реформи в нас відбувалося якісно, для початку  треба сумлінно виконувати свою роботи і краще чим вчора. Він вважає, що до підписання ЗВТ з ЄС, Україна номінально використовувала свої транзитні можливості. Сьогодні, на думку Г.Чижикова важливо вибудувати модель нашої транзитності, адже із заходу ми маємо великі підприємства та капітал, а зі сходу величезні ресурсні та логістичні можливості. Очевидно треба навчитись поєднати ці можливості і заробляти на цьому. Проте і не забувати, що наші люди є локомотивами змін в країні, відповідно потрібно дбати про високий фаховий рівень для сучасних вимог перед транспортною галуззю.

 

Транзитна стратегія

 

 

Гості та експерти заходу поділилися своїми досягненнями у реформуванні очолюваних підприємств, і розповіли про торгово-економічні перспективи України у стратегічному плануванні між азійськими та європейськими гравцями ринку. Україна має природні географічні переваги для транзитної торгівлі, і задля отримання зиску з цього та збереження національного виробника, Україні необхідно вже зараз модернізувати і розвивати транспортну сферу. Зокрема – автомобільні і залізничні шляхи, річкове сполучення Дніпром і Бугом, розвивати аеропорти.

Наприкінці дискусії, спікери панельних дискусій відмітили, що  в даний час, для ефективного та збалансованого функціонування транспортної галузі потрібна повноцінна стратегія розвитку галузі. Стратегія, яка б, з одного боку, не була орієнтована на підтримку певних видів транспорту, але з іншого боку, забезпечувала можливість  появи  конкурентних пропозицій для ринку, українськими транспортними кампаніями.