Government Relations в Україні

IMGL7433

Government Relations — вид менеджменту, який передбачає вибудовування системи комунікацій між бізнесом та органами державної влади на всіх її рівнях. Відносини з органами державної влади передбачають наявність двох складових елементів: 1) приватний бізнес 2) органи державної влади.

Довгий період часу в нашій державі був відсутній GovernmentRelations, так як в ньому просто не було потреби. Встановлення на території України комуністичної ідеології, виключило можливість наявності приватної власності та можливості ведення бізнесу.

Однак, ситуація кардинально змінилася після розпаду Радянського Союзу. 24 серпня 1991 року було проголошено незалежність України та створення самостійної української держави, тим самим було покладено край юридичному існуванню Української Радянської Соціалістичної Республіки та покінчено з панівним місцем комуністичної ідеології, яка відкидала приватну власність як таку.

Після падіння «залізної завіси» наша держава взяла курс на створення ринкової економіки. Це сприяло створенню на нашій території вітчизняних бізнес структур, створення «квазі» ринку та виходу на нього зарубіжних корпорацій. Наявність двох ключових елементів ( влади та бізнесу) породила потребу в Government Relations.

В 2005 році відбулася, ще одна подія, яка посприяла розвитку нашої держави та посприяла входженню на наш ринок зарубіжного капіталу. Європейський Союз прийняв рішення про надання Україні статусу країни з ринковою економікою. Наступна знакова подія відбулася через три роки, 5 лютого 2008 р. на засіданні Генеральної Ради Світової організації торгівлі прийнято рішення про приєднання України до Марракеської угоди про заснування СОТ. Того ж дня Президент України Віктор Ющенко та керівники СОТ підписали угоду про вступ України до організації. Всі ці події позитивно вплинули на розвиток нашої держави, економіки та бізнесу, логічно, що вони мали б сприяти прогресу GovernmentRelations, як елементу зв’язку між владою та приватними власниками, але цього не відбулось.

Як зазначає Катерина Одарченко політтехнолог «SIC Group Ukrainе»: «В Україна в сфері GR практикує ряд спеціалістів та компаній, важливо розуміти, що подібні послуги потребують від партнера грамотного юридичного, комунікаційного підходу, якщо вам не дають чіткого аналізу і плану співпраці — скоріше за все фірма не має уяви про процедуру якісного просування інтересів замовника. На жаль дане направлення ще не настільки популярне наскільки зрозумілий алгоритм «плати за вхід в кабінет»». Даний вислів, якщо його проаналізувати, говорить нам, що в Україні існує два ключові елементи GovernmentRelations (влада та бізнес), але нажаль відсутні компанії посередники, які можуть, якісно надавати послуги в вибудувані комунікацій між ними. Також коментар дає нам зрозуміти, що на сьогодні немає розуміння серед влади, бізнесу та й населення GovernmentRelations, як системи менеджменту для вибудовування відносин, є лиш «тіньове» бачення його, як можливості корупційним чином просунути свій інтерес.

Такий стан речей є природній, адже GovernmentRelations пов’язаний з лобізмом який в нашій країні не легалізований. Доки лобізм не буде легалізованим, доти і GovernmentRelations буде сприйматись, як щось негативне в суспільстві.

Починаючи з 1999 р., до Верховної Ради України неодноразово подавались законопроекти, спрямовані узаконити лобістську діяльність «Про лобіювання в Україні» від 13.04.1999 р., «Про правовий статус груп, об’єднаних спільними інтересами (лобістських груп) у Верховній Раді України» від 03.11.1999 р., «Про діяльність лобістів у Верховній Раді України» від 09.11.2005 р. В 2009 році, Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження «Про схвалення Концепції проекту закону України «Про вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів (Про лобіювання)». Подібний проект був внесений на розгляд ВРУ і в 2010 році, але він як і його попередник не був прийнятий.

Після «Революції гідності» в 2015 році нова влада взяла курс на створення законодавства, що має узаконити лобізм. Кабінет Міністрів України доручив Міністерству юстиції та Агентству щодо запобігання корупції розробити законодавство, яке дозволить створити в Україні прозорі принципи лобіювання. Така норма міститься в Державній програмі з реалізації принципів державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки. Однак планується, що даний закон буде розглянутий не раніше грудня 2017 року. Тобто, ще понад рік ми не будемо мати легальний лобізм, та вповільнений режим розвитку GovernmentRelations.

Загалом таке затягування в прийнятті законодавства в цьому напрямі мені є зрозуміле, воно пояснюється не готовністю людей до інституалізації лобізму. Українське суспільство має старі ідеологічні, стереотипні, негативні уявлення щодо лобіювання, які були сформовані ще у радянські часи. Воно незацікавлене у чітких правилах лобіювання як з боку представників влади, так і суб’єктів лобіювання. У ньому відсутнє розуміння сутності цього явища, а звідси — негативним ставленням до нього. Про це свідчать дослідження проведені Інститутом професійного лобіювання та адвокасі.

 

Однак експертне середовище виступає за узаконення лобіювання, як явища, що дозволить покращити боротьбу з корупцією. Пані Одарченко зазначає: «В Україні існує проблема того, що приватна сфера та публічна не розподілені. Через це і відбуваються такі явища як підкуп зі сторони великих корпорацій цілих державних підприємств, національних агенцій або навіть фракцій у ВРУ. Механізми вирішення цієї проблеми полягають у декількох кроках, які мають зробити влада, суспільство, приватний бізнес та фахівці у сфері governmentrelations. В суспільстві повинна бути воля до змін, воно має прагнути до інституалізації цього явища. Мусить бути вибудовано конструктивний громадський контроль. Бізнес в свою чергу зобов’язується працювати через такі механізми як реальні (а не кишенькові) асоціації, має мати бажання проходити шлях досліджень. Приватні власники мусятьзайматись вибудовуванням конструктивних пропозицій і пошуком консенсусу з органами влади. Влада в свою чергу бере на себе контроль за не допуском створення «фейкових органів» впливу. Вона зобов’язується створити нормативно-правовий акт, узагальнено його можна назвати Законом України «Про лобізм». Крім того важливе регулювання ринку GR фахівців і послуг методом самоврядування в профільній асоціації, що дозволяє усунути фактори несумлінності консультантів і помилкового розуміння послуг клієнтами».

Лана Сінічкіна, партнер «АТ Арцінгер» також зазначає про важливість узаконення лобізму: «З прийняттям закону про лобізм з’явиться не тільки регламентація лобістської діяльності, а й контроль над її здійсненням. У розвинених юрисдикціях є спеціальні державні реєстри лобістів, звітність, вводиться відповідальність за ведення цієї діяльність без реєстрації. Важливо, звичайно, забезпечити, щоб державне регулювання цієї діяльності не було надмірним, і обмежувальні заходи вводилися на мінімально необхідному рівні. Фахівці, що працюють у цій сфері, не повинні знову йти в тінь. В той же час, лобісти, які працюють поза законом, повинні переслідуватися і притягуватися до відповідальності. Якісний закон у поєднанні з невідворотністю покарання повинні забезпечувати цивілізоване функціонування цієї сфери».Експерти розуміють важливість легалізації лобізму, адже це дозволить йому стабільно працювати та розвиватись, як в практичному так і в науковому плані. Разом з легалізацією лобізму буде розвиватись і GovernmentRelations, з’явиться його чітке
розуміння, буде відкрита власна «кузня» кадрів, що призведе до збільшення конкуренції в галузі, а отже і її розвитку. Без узаконення лобізму повноцінний розвиток GovernmentRelations в Україні не можливий.

Однак, варто зазначити, що новий закон про лобіювання може бути затверджений та реалізований в життя. Це пов’язано з підписанням «Угоди про асоціацію», у статті 444 угоди сказано про необхідність інституційного розвитку лобістської діяльності в Україні. Тому вже незабаром ми зможемо спостерігати вихід лобізму з тіні та новий етап в розвитку GovernmentRelations.

Отже, на сьогодні ми можемо говорити про наявність Governmen tRelations в Україні, але ця галузь знаходиться в «тіні». Причиною цього є не бажання узаконювати «лобізм» яки1 тісно взаємопов’язаний з GovernmentRelations. Однак незабаром ми зможемо спостерігати якісні зміни, вони пов’язані з вибором євроінтеграційного шляху розвитку нашої країни. Даний шлях передбачає підведення законодавства України до норм Європейського. Це призведе до узаконення лобізму та GovernmentRelations, як способу встановлення комунікації між бізнесом та органами влади.

  Роман Крючок