Спеціалісти SIC Group та Інституту демократії ра розвитку  PolitA  провели лекцію «E-democracy та e-voting: перспективи та ризики для України» розпочавши дискусію з цієї теми в країні.


E-voting (електронне голосування) вже давно є реальністю для країн Європи та США. Існують спеціалізовані інститути, що вивчають питання безпеки голосування на дільницях, а міжнародні Think Thank отримують гранти на розробку нових систем e-voting в контексті розвитку демократичних процесів у світі.
Як же влаштована система голосування на Заході і чи дійсно вона працює як швейцарський годинник? Які перспективи отримує Україна та з якими ризиками пов’язаний перехід до електронного голосування?
Institute for democracy and development
Сьогодні ми маємо чітко визнати, що виборча система та спосіб голосування (й такі деталі як вид бюлетеня і тд) адаптуються під інтереси партії влади. Це не новина для демократичних країн: навіть у Польщі під час впровадження нової системи відкритих списків було 18 відсотків бюлетенів, а Польська селянська партія отпримала більше підтримки, бо вона розміщена  на першій сторінці. Співпадіння? Ні — не досконалість системи.
Чи не чекає на нас такі ж самі голосування та масові фальсифікації при гіпотетичному переході на електронні голосування.
Насправді в розвинених ліберальних демократіях існують департаменти при університетах, або окремі think tank для аналізу ризиків в процесі голосування, можливих фальсифікацій. Так наприклад у Америці проводять конкурси на хак  системи з великими грантами для тих, хто систему може зламати та потім проконсультувати з боку захисту системи. Так наприклад виникли системи захисту електронних машин від взлому, а також проваджено комплексний перехід від перфокарт на електронні машини для голосування  (після голосування на Президенських виборах 2000 год, скандал Буш-Гор) чи принаймні електронне сканування бюлетеня. окремо розробляється та тестуються вид бюлетеня на юзабіліті. Відразу згадуються наші бюлетені з 8 шрифтом зображення інформації.
Навіть у Індії існує система електронного голосування, хоча є великий відсоток не писемної населення ( відтоді кандидати та партії зображується малюнками).
У Естонії голосування електронне через персональну ID card. Але зважимо, що система вартувала більш ніж 300 млн долларів, та й населення в 25 разів менше ніж в Україні.
Моя позиція та рішення, що пропонується це впровадження електронного голосування в пілотних регіонах, впровадження дорадчого органу з експертів для аналізу ризиків при голосуванні та, звісно, впровадженні нових систем. Системи мають бути авторизовані (дійсно авторитетні світові компанії).
Аналіз вівся також на основі спілкування з американськими колонами з Мічиганського університету та їх дослідження security thinking.
Матеріали про історію електронного голосування, історію хороший практик та фальсифікацій можна переглянути в нашій презентації за посиланням.