Третього листопада у приміщенні Верховної Ради України відбувся публічний захід на тему «Бюджет 2017 року: ризики та перспективи» за участі народних депутатів, представників бізнесу та асоціацій, фахівців різних галузей та політичних експертів.

 

Організаторами публічного заходу виступили Українська Асоціація Професіоналів у сфері GR та Лобістів, Інститут демократії та розвитку «PolitA«.

 

Під час дискусійних відповідей учасники та спікери зосереджували свої відповіді з питань, що стосуються:

 

  • по-перше, алгоритмів формування бюджету держави аби він вважався збалансованим та бюджетом розвитку;
  • по-друге, оптимальних заходів уряду, парламенту, щодо стимулювання розвитку економіки і зниження державних витрат, що мають бути закладеними в бюджет на 2017 рік;
  • по-третє, коригування бюджетного та податкових кодексів до результативного голосування по бюджету українським парламентом;
  • по-четверте, оцінки перспектив для економічного прориву предметного парламентського обговорення. Прийняття законопроекту щодо «Податку на виведений капітал» як компенсатора економічних ризиків для малого та середнього бізнесу.
  • По-п’яте, визначення оптимальних податкових змін на користь держави в умовах підвищення мінімальної заробітної плати, яке неминуче збільшить дохідні втрати української економіки.

Спікери

Спікерами  панельної дискусії виступили як діючі політики — Віктор Романюк («Народний фронт»),  Іван Крулько («Батьківщина»), так народні депутати попередніх слухань — Юрій Кармазін (народний депутат II, III, IV, VI скликань ВРУ); підприємці малого та середнього бізнесу — Олександр Соколовський (ВОО роботодавців «Укрлегпром»), Павло Себастьянович (Інститут Ліберальної Економіки); Едуард Курганский (Асамблея ГО МСБ України); Тимур Чмерук  (міжнародна інвестиційна компанія «Base capital management»), представники бізнес асоціації та експертного середовища — Віктор Валєєв (Асоціації ІТ України), Тетяна Потопальська (ЕнергоАтом) та інші.

Модераторкою тематичної дискусій виступила — Катерина Одарченко –  партнер компанії «SIC Group Україна. Президент Institute for democracy and development “PolitA”.

Небезпечні показники проекту бюджету-2017

Якщо говорити про публічний захід в цілому, політики, спікери від бізнес-асоціацій та експерти заходу поділилися своїми  критичними зауваження щодо підготовленого урядом В. Гройсмана державного бюджету на наступний рік. Зокрема до небезпечних показників проекту бюджету учасники заходили віднесли:

 

  • по-перше, українцям обіцяють підвищення соціальних стандартів. Хоча і очікується ріст мінімальної заробітної плати на 10,1%: з 1 600 грн. до 1 762 грн. з 1 грудня 2017. При цьому, розмір прожиткового мінімуму суттєво відрізняється від його реальних показників — величини, яка достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини (стаття 7);
  • по-друге, в дохідній частині бюджеті закладені віртуальні кошти від спецконфіскація активів (до 10,5 млрд. грн.). При цьому, закон про спецконфіскацію так і не проголосований у ВРУ;
  • по-третє,  пропонується ввести  не рентабельний податок на газойль, який є складовою дизельного палива, хочуть підвищити на 32,1% (до 125,5 євро / 1 тис. л). Як результат, оператори АЗС будуть змушені переглянути ціни на дизельне паливо.

На початку заходу, Катерина Одарченко, президент Institute for democracy and development “PolitA”, зазначила, що на даний час у зв’язку з тим, що нові податкові «правила гри» лише обговорюються, але не водяться в пряму дію бізнес по-суті знаходиться в стані дезорієнтації, яка посилюється і рядом обтяжу вальних факторів. Серед них, підняття цін на акцизи, дизельне паливо, продукти харчування. За її словами, суттєвою перешкодою для виконання дохідної частини державного бюджету є акцент на результат дії ще законопроекту про т.з.в «спец конфіскацію», адже ці кошти по своїй суті мають віртуальний образ, який навряд чи можна конвертувати в реальні гроші. Вочевидь, доцільно зараз говорити про модернізацію філософію бюджетного процесу  та коригування податкової системи.

Бюджет 2017: соціальні стандарти

Після вступного спічу модераторів, слово було надано діючим політикам, народним депутатами попередніх скликань. Першим з числа присутніх законотворців, виступив Іван Крулько, який зазначив надважливу актуальність для сьогодення і умов розвитку бізнес середовища, фахове обговорення бюджетного процесу. В українському парламенті наразі обговорюється кілька стратегій підтримки малого і середнього бізнесу, економіки в цілому, але найкраще відношення держави до вище вказаного можна проаналізувавши через призму коштів на підтримку економіки, зокрема яким чином фінансується місцеве самоврядування. На думку, фракції «Батьківщина» поданий урядом проект бюджету в частині виділених коштів на підтримку місцевого самоврядування та деклараціями про зацікавленість влади забезпечити дієве місцеве самоврядування в Україні є двома не спір мірними площинами.

 

Бюджет 2017

 

Разом з тим, на його думку, зараз під час підготовки розгляду проекту державного бюджету-2017 треба врахувати ряд аспектів: перший, включити до дохідної частини ряд неврахованих доходів, які можна передбачити в бюджеті шляхом прийняття рядом законодавчих актів. Прикладом є законопроект про легалізацію видобутку бурштину, який мінімально може принести до бюджету країни понад 5 млрд.грн. та законопроект про врахування чистого прибутку НАК «Нафтогазу» — 20 млрд.грн. на користь державного бюджету. Прийняття цих законопроектів може реально гарантувати можливість підняття соціальних стандартів в Україні. А результатом підняття соціальних стандартів є зменшення навантаження в недержавному секторі економіки, яке вже в свою чергу призведе до підвищення споживання, а це прямо впливає на розвиток дрібного і середнього бізнесу.

Бізнес на грані можливостей

Колега І.Крулька, представник  фракції «Народний фронт» Віктор Романюк, під час виступу з теми, заявив, що особисто для нього було завжди шоком, що в українських завжди мають місце — дві базові направленості. Фінансування органів репресивного порядку, та фінансування широких соціальних прошарків населення замість стимулів економічного розвитку.  Сьогодні, за його словами, цей популізм є взагалі загрозою нашої державності. Коли в бюджет вкладають усі популістські забаганки, — це є інфляція та безробіття, це є де мотивацією для більш продуктивної частини населення. Стратегічне питання яке ми повинні ставити сьогодні перед собою, це в умовах війни припинити відтік населення. Для цього Віктор Романюк закликав зробити бюджет, податкову систему що будуть заточені на формування класу тої національної буржуазії, що можливо через 10-15 років згенерує нову політичну еліту.

 

Бюджет 2017

 

На думку,  представників ініціативи «Бізнес за майбутнє» малий та середній бізнес в Україні, на поточний момент працює на межі своєї рентабельності, і дійсні податкові «правила гри» та супровідні законодавчі акти ставлять бізнес середньої та малої ланки в скрутне положення. І якщо діалог що намітився в цьому році між бізнесом, експертним співтовариством і владою на базі податкового законопроекту Мінфіну стали першими кроками на зустріч, то ультимативна заява уряду про підвищення мінімальних зарплат на тлі відкладеного до 2018 року прийняття законопроекту про податок на виведений капітал зростанню довіри ніяк не сприяло. У зв’язку з цим, крім продовження комунікацій з бізнесом на рівні робочих груп що розробляють базові економічні законопроекти, оптимально було б прискорити процес щодо законодавчого підтвердження «податку на виведений капітал» замість «податку на прибуток» в цьому році, нехай і зі вступом в силу з 1.01.2018го.

На думку підприємців це стало б свідченням розуміння керівництвом країни ситуації в бізнесі та сигналом до реалізації дійсно значимих для суспільства економічних реформ.

Динаміка бюджетних процесів

Як, зауважив, директор Інституту Ліберальної Економіки, Павло Себастьянович, проект «Бюджет 2017»  структурно повторює бюджети попередніх кількох років, не передбачаючи зміну переваги видатків над доходами держави. Найпомітніші зміни представленні саме в контексті спрощення адміністрування, найменше поступу влади нажаль щодо теми податкового реформування. Структура податків в Україні довгий час не переглядалася, так само і податок на прибуток лишається недієвим економічним інструментом, що не сприяє формування привабливого інвестиційного клімату держави. Що стосується податку на виведений капітал, на його думку, для багатьох приватних підприємців він стане реальним практичним інструментом для спрощення податкову тиску.

 

Бюджет

 

 

Водночас, податок на виведений капітал має реальну можливість унеможливити вивід власних доходів на межі України на третіх осіб, а натомість дозволити з акумулювати їх для розвитку свого бізнесу, адже за умови не виведення коштів за кордон вони не оподатковуються зі сторони держави. Попередньо, ведення даного податку вже підтримали голова податкового комітету ВРУ та президент України, лишається крок за парламентом. Зволікати з його прийняттям не можна, з економічної точки зору, країна знаходиться в досить не стабільному стані.

Аналіз бюджетного проекту

Про порівняння змістовності та динаміки бюджетного процесу на панельній дискусій висловив ряд своїх аргументів та зауважень Юрій Кармазін, народний депутат II, III, IV, VI скликань ВРУ. Для початку, він зауважив, що нинішній бюджет приймався без бюджетної резолюції, що було не припустимим кроком для парламентаризму. В проекті бюджет 2017 критичним акцентом є норми, що дозволяють уряду з бюджетним комітетом ВРУ самим визначати видатки, податки, кредити, виплату боргів. При цьому, вочевидь, уряд свідомо порушує діючу Конституцію. Яка чітко передбачає зміну порядків ведення нових податків, інші корекції зміни економічного порядку денного.

При аналізі бюджетного проекту, прискіплива увага експертів та громадськості має не лише до частини видатків, але й доходів, шляхів його формування. Для наочності, Ю.Кармазін навів один із пунктів перехідних положень, в якому передбачається пропозиція уряду протягом двох тижнів з дня прийняття бюджету податок список державних об’єктів та майна для приватизації, хоча по закону сама приватизація має здійснюватись до попередньо схваленої програми приватизації. А попередня програма приватизації офіційно завершилась в  2014 році. Як переконував, Ю Кармазін, проект держбюджет від  уряду Гройсмана на 2017 р. в його нинішньому вигляді приймати не доцільно.

 

Бюджет 2017

 

В цілому, присутні депутати від опозиційних партій, народні депутати попередніх скликань висунули припущення, що бюджет може бути прийнятий в тій редакції, яку запропонував уряд із рядом коригувань від коаліції. Хоча при цьому припустили, що проект бюджету не є бюджетом розвитку держави і його не варто приймати до того часу, як в ньому не будуть передбачені реальні умови, гарантії безпеки ведення приватного бізнесу, не допустимості податкового тиску.

Бюджет 2017: інтереси бізнес-середовища

Чи дійсно проект бюджету має неоднозначні результати для створення сприятливих можливостей для розвитку бізнесу? відповідь на це питання озвучили Олександр Соколовський (ВОО роботодавців «Укрлегпром») та Едуард Курганский (Асамблея ГО МСБ України. Так, О.Соколовський зауважив, що якби в країні просувалися реформи зменшення податкового тиску, самих податків збиралося б більше. В цьому ключі, податок на виведений капітал дозволив би підприємцю зберегти свій капітал. На його особисту думку, важливим елементом податкової реформи також є аспект податкової амністії, яка потрібна малому та середньому бізнесу аби захиститись від необґрунтованих податкових перевірок. Олександр Соколовський:

«Всі, хто займається реальним бізнесом бачить що в країні стає все важче, в країні менше грошей. А Польща в цьому році видає Україні мільйон робочих віз. Потрібна стратегія змін, спрямована на зростання інвестиційної привабливості. Перш за все за рахунок зменшення податкового навантаження».

 

Питання, наскільки бюджет 2017 враховує інтереси малого та середнього бізнесу в рамках публічного заходу виокремив Едуард Курганский. За його словами,  в більшій мірі проект бюджет на 2017 рік ігнорує ряд питань. Перший — щодо мораторію на перевірки, який завершується в грудні поточного року. Визначений раніше штраф за неоформленого працівника у 37000 тис.грн. навряд чи всі малі підприємці будуть у змозі будуть платити. Другий — не здатність підприємців, що працюють по «спрощеному» оподаткуванню зберігати  рентабельність свого бізнесу в умовах тиску на них високими податками. Едуард Курганський запевнив, що коли держава повинна гарантувати бізнесу належні умови для розвитку. А також створення нових робочих місць, можливості структурно впливати на можливості забезпечення власного розвитку і капіталізації. Інакше це призводитиме до економічного краху.

Щодо бюджетного процесу особисто у Е.Курганського досить песимістичні прогнози.

 

Так, за його словами, «ми бачили що відбувалось у 14-му та 15-му роках. Зараз більш-менш збалансований бюджет 2017 парламент прийняв в першому читанні. Та в нього раптом вносять зміни щодо мінімальної зарплатні. Нам демонструють що бюджетний процес це фікція. У цій ситуації бізнес змушений займати більш радикальну позицію. Давайте приймемо податок на виведений капітал першому читанні зараз, до початку нового року. Хай він вступить в дію через рік — це не порушить жодного правила. Але бізнес отримає сигнал від влади що вона розуміє що відбувається, що вона здатна на реформи. Суспільство отримає позитивний сигнал, що стане кроком до відновлення довіри між бізнесом та державою».

Бюджет 2017

 

Вельми цікаве резюме було висловлено експертом ВГО «Український інститут майбутнього». За її словами, бюджет повинен готуватися на програмах розвитку, як це роблять країни економічного співробітництва. Для початку необхідно скласти пріоритети державного розвитку, далі відповідно до цих пріоритетів розробити план. На сам кінець, далі їх фінансувати на рівні бюджету.

 

Наприкінці дискусії, спікери підсумували, що  в даний час  важливо змінити державницький підхід до бюджетного процесу. Зокрема передбачити лібералізацію податкових умов для функціонування бізнесу чесну. А саме приймати зміни до Податкового кодексу до початку розробки бюджету держави. Лише тоді бізнес міг би реальніше планувати свої стратегії розвитку і реально робити свій внесок в розвиток національної економіки, зокрема створюючи робочі місця. Бюджет 2017, на думку представників бізнесу, має передбачати дієві інструменти компенсацій можливих втрат для бізнесу та мотивації аби уникнути скорочення чи закриття бізнесу.