Sic Group Ukraine взяла участь у конференції «Election 2016: California and the Country»

       

         Тримаючи руку на пульсі актуальної політичної дискусії щодо пост виборів Президента США, Sic Group Ukraine, долучився до участі у конференції «Вибори 2016: Каліфорнія і країни». Захід відбувся 29 листопада 2016 року у Вашингтоні, округ Колумбія.

 

Організатором виступив відомий в США неурядовий політичний інститут IGS (The Institute of Governmental Studies). В силу специфіки роботи та напрямків заходів, конференція щодо наслідків виборів у Grand Ballroom в Національному прес-клубі привернув увагу громадськості. До учасників були включені три групи вчених, політиків і журналістів, які протягом двох годин аналізували одну з найбільш незвичайних кампаній в історії країни.

 

Загалом захід включав три панелі, перша по результатах Каліфорнії і потенційні уроки для нації, друга на тему ЗМІ і вибори 2016 року, а також заключний круглий стіл з панельною тематикою щодо перспектив національного управління в адміністрації Д. Tрампа і єдиного республіканського конгресу.

 

       Відкриття панелі конференції пройшло із жвавими дискусіями про політику Каліфорнії і політичне майбутнє США. Зокрема професор політології Каліфорнійського університету Сан-Дієго, науковий співробітник, доктор наук, Тед Куссер, зазначив кілька важливих застереження для демократів за результатами виборів. По-перше, демократи почали отримувати величезну  підтримку серед виборців шляхом виголошення політичних досягнень, популярних в громадах меншин. Це те, що їм важко буде зробити на національному рівні через контроль республіканців. По-друге, зростання демократичної «відлиги» в Каліфорнії. Воно було викликане поширенням заяв про вірогідну політику натуралізації при майбутній адміністрації Х.Клінтон, в той же час апелюючи до того, що це не може статися при Адміністрації Дональда Трампа. Правда це чи маніпуляція громадської свідомості – покаже час. В тім, як зазначив на своїй першій публічній прес-конференції Президент Дональд Трамп, він і надалі буде дотримуватись публічності та відкритості до діалогу, хоча із скепсисом припустив, що не підтримує окрему думку в ЗМІ, що він в статусі президента буде менше тиснути на Путіну, чим це б зробила Клінтон якби стала Президентом США.

 

Втім, на конференції мала місце й негативна інтерпретація наслідків перемоги Трампа, і велика їх частина зосереджена на суперечливих і чванливих його особистих якостях. IGS старший науковий співробітник Том Манн передбачив, що новий президент буде, більш імовірно, шукати двопартійні угоди, ніж лідерів республіканців у Палаті представників і Сенаті. Манн також наголосив на особистій схильності Трампа викреслювати тих, хто висловлює в його сторону критику.»Це Сполучені Штати Америки, а ми виглядаємо як бананова республіка,» сказав Манн. Зрештою, сказав він, мова йде про стійкість американської демократії «в особі обраного демагога.»

 

Демократичний соціолог Пітер Харт, який також є членом Національної консультативної ради IGS, передбачив, що в якості президента, Трамп буде проводити спеціальний підхід до вирішення проблем. На думку, Харта «там не буде шаблонів. Це буде як клаптикова ковдра». Приклади підтвердження припущення слів стали ряд прямих акцентів, висловлених Д. Трампом на першій своїй до інавгураційній промові. Їх він висловив у доволі різкій формі. До них по-перше, варто віднести його завзяте прагнення відмінити і одночасно замінити обамівську медичну реформу. На його думку, зволікань не має виникнути. По-друге, він підтвердив, що буде будувати стіну на південному кордоні з Мексикою, яка буде платити «в тій чи іншій формі … буде відшкодовувати нам». Втім на початку будівництва Трамп планує заручитись підтримкою Конгресу, яка бачиться ним у формі фінансування спорудження стіни на початковому етапі  її зведення. По-третє, Трамп не зволікатиме із призначенням до Верховного Суду США і вже запропонував замінити суддю Антонін Скаліа. На рішення Президент Трамп відвів собі до двох тижнів. І найголовніше, Д.Трамп із серйозними намірами підходить до питання «конфлікту інтересів». Зокрема, вже відомо від його оточення, що Д. Трамп розмістить всі свої фінансові та бізнес-активи в траст,  А сама його Trump Organization, тим часом, не вступатиме в будь-які нові угоди за кордоном, а всі внутрішні операції будуть піддаватися ретельній перевірці. Компанія Трампа, також призначить нового співробітника з питань етики. Втім це ще не все, як зазначало видання CNN, що обраний президент Tрамп вирішив, що з моменту його вступу на посаду, він збирається добровільно пожертвувати всі доходи від його закордонних готелів до бюджету Сполучених Штатів.» До слова, сам Трамп не планує продавати свій бізнес, а лише з нього вийти.

 

Повертаючись до теми обговорення варто звернути увагу також на інший аспект. На нього звернула увагу присутня на заході інституту IGS, Катерина Одарченко (Sic Group Ukraine), яка поцікавились у панелістів, яким вони бачать аспект міжнародної політики 48го Президента США Д.Трампа, особливо у світлі його передвиборчих симпатій по відношенню до Росії та стриманої позиції щодо України, окремі політики якої публічно підтримували кандидата від демократичної партії США. Детальніше про специфіку відповідей на питання К.Одарченко на заключній панелі Election 2016: California and the Country: Panel 3: Where Do We Go From Here за посиланням.

 

Як заявила, К.Одарченко, тримаючи слово на даному заході — «дуже цінно було обговорити з колегами вдалі стратегії і тактики виборчої кампанії, тим більше такої резонансної як вибори Президента США 2016 року Звичайно основним питанням було» Як? Чого очікувати від нової адміністрації? Яка буде внутрішня політика? Якою буде зовнішній вектор? «Звичайно на конференції ми не отримуємо ці відповіді, але цілком чітко розуміємо електоральні тенденції, характерні не тільки для США, але і для глобального світу» —  резюмувала пані К. Одарченко.

 

Втім варто додати, що наряду із обережним висвітленням «українського питання» самим Дональдом Трампом, в американських медіа вже з’являються меседжі із закликом до нової адміністрації із підтримкою України. Так, видання Washington Post писало, що лідери країн Східної і Центральної Європи написали листа до Дональда Трампа із закликом не як не жертвувати Україною заради відносин з Росією.  А екс-посол США в Росії Вільям Барнс писав на сторінках New York Times, що США варто зосередитися на долі України, оскільки вона важлива для майбутнього як Європи, так і Росії. Також колишній американський дипломат радить Вашингтону бути обережним у питанням співпраці з Москвою у війні проти ісламського екстремізму чи «стримуванні» Китаю.

 

 

Проте, як вже зазначив обраний президент Дональд Трамп, він вважає, що Росія несе відповідальність за кібер злам перед виборами президента США, але з презирством відкинув твердження, що Москва розгорнули кампанію, щоб поставити під загрозу його особисто. За його слова, як писало  раніше CNN, Росія не єдина країна, яка зламує американські цілі і звинуватив демократів, що не приділили достатньо уваги та ресурсів до програм кібер безпеки. На доповнення, майбутній претендент на посаду держсекретаря Рекс Тіллерсон вже зазначив, що до Росії, адміністрація Трампа буде відноситися із «достатньою  часткою скептицизму».

 

Чи тривалим буде цей скептицизм, чи Україна стане геополітичним пар треном для США, на думку
К. Одарченко, важко сказати, втім за грамотної політики реформ в Україні та налагодженням вигідних для США торгівельних зв’язків між Україною та США, в яких були б зацікавлені український уряд та президент, все можливо і цілком реально. Важливим кроком в цьому контексті українській владі було б доцільно гарантувати становленню цивілізованого інституту лобізму, який міг би поступово виступити як промоутер бізнес та торгівельних можливостей українських виробників на світових ринках. В тому числі і на ринку США.

Катерина Одарченко: «Інвестиції в освіту та динамічна інтеграція у світові освітні практики і процеси запорука нашого успіху»

 

Коли весь світ після проведення підсумків виборів президента США переводив дискусію в площину, яким буде геополітичний порядок денний, 1 грудня 2016 року, на базі Вашингтонського університету, в аудиторії Джека Мортона  відбувся знаковий івент – «Beyond еру 2016 elections. What’s Ahead for Pre-K-12 After the Elections».

Захід об’єднав журналістів освітнього, політиків, аналітиків. Основна мета даного публічного заходу, за словами організаторів полягала в тому аби зрозуміти яким чином вибори Президента США будуть впливати на державну політику, втому числі й освітню нового очільника Білого дому.

В даному заході, за честь мали відвідати і прийняти участь в експертній дискусії мала і наша компанія Sic Group Ukraine. В даній дискусії крім загальних висновків від ключових політологів ми обговорювали і питання освіти, фундаменту для формування нових політичних еліт в США та інших країнах.

       На думку, Катерини Одарченко, управляючого партнера компанії Sic Group Ukraine, «вкрай важливо розуміти думку академічної спільноти та thinktank яке впливає на динаміку розвитку країни. Америка залишається частиною вельми полярного світу і тенденції всередині говорять про алгоритмах роботи і в зовнішній політиці. Для нас, як компанії, яка підтримує освітні ініціативи вкрай важливо налагодити відносини і привносити нові тенденції демократичних інституцій і цінностей в країну».

Вельми цікавим було запитання від К. Одарченко та експертна реакція на нього на одній з панельних дискусій.
Education Week
       Для довідки, панельна дискусія, де свою позицію та запитання сформулювала К. Одарченко мала назву Capstone Keynote: “Beyond the Elections: Politics, Policy, and Education”. За  модераторства Kavitha Cardoza . спікерами-доповідачами ж виступили, як аuthor and Journalist James Fallows, National Correspondent, The Atlantic, and Michael Feuerabout the political and social challenges in store for education policy in the wake of this year’s contentious elections.

Нова транзитна стратегія: перспективи та ризики для України

Двадцять п’ятого жовтня,  в готелі у приміщенні готелю «Radisson Blu» відбулась публічна дискусія  «Нова транзитна стратегія: перспективи та ризики для України» за участю народних депутатів, представників торгівельно-промислової палати України, очільників державних транспортних підприємств «Укрзалізниці» та аеропорту «Бориспіль», фахівців транспортної галузі та політичних експертів.

 

Організаторами події виступили консалтингова компанія SIC Group, Українська Асоціація Професіоналів у сфері GR та Лобістів.

Модераторкою панельних дискусій виступила  Катерина Одарченко – партнер компанії SIC Group, Політтехнолог, Member of International association of political consultants (IAPC). Президент Institute for democracy and development “PolitA”.

 

(далее…)

Чому важливо знати про світові приклади протидії корупції – Катерина Одарченко

6-7 жовтня 2016 року в Києві відбувся третій Київський міжнародний економічний форум. Загальною тематикою форуму було обрано – Україна: напередодні четвертої промислової революції. За тематичною наповненістю захід, безумовно, вдався, хоча найактуальнішим аспектом виступила корупція та антикорупційна діяльність.

(далее…)

Яким має бути потенціал приватних оборонних підприємств України?

    Наприкінці року, 21 грудня 2017 року в інформаційному агентстві «УКРІНФОРМ» відбувся круглий стіл — на тему: “Потенціал приватних оборонних підприємств України. Шляхи розвитку і подолання проблем”, в якому представники компанії Sic-Group Ukraine прийняли участь в якості експертів.

Захід був зорганізований Центром досліджень армії, конверсії та роззброєння. Серед запрошених були народні депутати України, керівництво РНБОУ, Міноборони України, керівники  оборонних підприємств – учасники «Ліги оборонних підприємств України», провідні профільні експерти.

 

    Під час заходу продемонстровано зразки високотехнологічного обладнання (макети, натурні безпілотні комплекси, радар та ін.), а також бойові машини (орієнтовно “Практика”, “Чезара”, “Укрспецтехніка”).

На початку самого івенту, директор Центру досліджень армії Валентин Бадрак повідомив, що приватні оборонні виробники України створили «Лігу приватних підприємств».  За його словами, «потенціал оборонної промисловості у частині приватного сектору повністю не використаний. Тому приватні оборонні підприємства створюють «Лігу приватних підприємств», які будуть надавати якісь рекомендації і, ми сподіваємось, влада буде до них прислухатися», — резюмував В. Бадрак.

 

Цікавою для контексту круглого столу стала теза почесного голови корпорації «УкрІнМаш» Віталія Немилостивого, який переконаний, що в Україні необхідно створити рівні умови для суб’єктів господарювання в оборонному комплексі. За його словами, «після того, як почалися ці події в Криму та на сході України, було відмінено ліцензування виробництва і це дало поштовх до того, що багато підприємств почали відновлювати оборонну продукцію та продукцію подвійного використання. Сьогодні законодавче поле відстало від тієї ситуації, яка є в Україні. В нас немає рівних умов для суб’єктів господарювання, коли ми говоримо про оборонний комплекс». Хоча і зауважує, що в стратегічних напрямках оборонного сектору має залишитись державна форма власності.

 

На завершення круглого столу, варто погодитись із комюніке директора Центру дослідження армії, роззброєння і конверсії Валентина Бадрака, який переконаний, що «час вимагає перегляду підходів до роботи ОПК і його приватному сегменту. Необхідно надати рівні умови роботи для приватних і державних оборонних підприємств, а також забезпечити ліберальні умови роботи на оборонному ринку України. За умови проведення цих реформ, ми отримаємо інвестиції в галузь, в тому числі внутрішні, які дозволять закрити «ресурсні діри», що не дозволяють забезпечувати виробництво озброєнь і військової техніки, яка потрібна нашим збройним силам».

 

     Як компанія ми вважаємо, що нині, як це б публічно не визнавали українська влада, приватні підприємці не можуть вийти на світовий ринок, оскільки всі дії необхідно узгоджувати з Державним концерном «Укроборонпромом». В результаті, для приватних фірм виникає патова ситуація, коли за державним концерном зберігається монопольне право на продаж зброї, але і вбиває здорову конкуренцію на ринку. Вважаємо, що для розвитку приватної військової промисловості України необхідні серйозні зміни на рівні держави, які дозволили б галузі нормально функціонувати і підвищувати свою конкурентоспроможність на міжнародному рівні. По-перше, створити рівні умови для всіх підприємств оборонно-промислового профілю і стимулювання ініціатив приватників — тобто, формування нормальної конкуренції. По-друге, лібералізувати всю систему військово-технічного співробітництва, виведення спецекспортерів з підпорядкування «Укроборонпрому» і надання права на ведення зовнішньоекономічної діяльності всім підприємствам. По-третє, активна приватизація державних оборонних підприємств і витрачання коштів на співпрацю зі світовими лідерами галузі; тільки для деяких підприємств передбачити володіння 51% акцій державою або ж установа наглядових рад.

 

     Для довідки, рішення створити Асоціацію українських підприємств і організацій, які є виробниками/розробниками продукції оборонного та подвійного призначення, було прийняте під час ХІІІ Міжнародної спеціалізованої виставки “Зброя та безпека-2016” керівниками декількох десятків таких структур. Ніни юридичне оформлення Ліги на фініші. Втім вже зараз дана асоціація чітко апелює, що має на меті об’єднати зусилля навколо спільних цілей і цінностей, спрямованих на ефективне і якісне забезпечення безпеки та оборони держави, формування новітніх бойових і оперативних спроможностей українського війська.

До прагматичних кроків своєї діяльності Асоціація визначає по-перше, поступову зміну колишніх радянських механізмів та процедур на внутрішньому ринку озброєнь щодо створення рівних прав для діяльності приватних і державних підприємств; по-друге, формування умов для інвестицій держави у новітні розробки і виробництво озброєнь та військової техніки та заохочення держави для партнерства у проектах з державними гарантіями закупівель в рамках державного оборонного замовлення (за умов відповідності технічних характеристик); по-третє, створення умов для використання можливостей військово-технічного співробітництва для створення спільних з іноземними компаніями виробництв, залучення нових технологій в Україну, а також для залучення інвестицій провідних світових компаній.